Modlitewnik "Pryjdite, pokłonimsia" cz. 10 (Akatyst do NMP)

CHRYSTOS WOSKRESE!


Wersję w transliteracji opublikowałem był już 4 kwietnia 2014 r., stąd w publikacji dzisiejszej ograniczę się do wersji pisanej alfabetem ukraińskim. Zachęcam do poznania 2 tłumaczeń polskich Akatystu - współczesnego i jednego z najstarszych, o ile nie najstarszego (z 1792 r.); oba znajdują się na stronie śp. o. archimadryty Romana Piętki MIC (1937-2011).

АКАФІСТ ДО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

Кондак 1

Непереможній Владарці на честь перемоги ми, врятовані від лиха, благодарні пісні виписуємо Тобі, раби твої, Богородице. А Ти, що маєш силу нездоланну, від усяких нас бід охорони, щоб звати Тобі:

Радуйся, Невісто неневісная!

Ікос 1

Ангела відпоручника було зіслано з неба привітати Богородицю, та коли він побачив Твоє втілення, Господи, то, глибоко вражений, так промовив до неї своїм безтілесним голосом:

Радуйся, бо через Тебе радість засяє;

Радуйся, бо через Тебе прокляття щезне;

Радуйся, Адама з упадку піднесення;

Радуйся, Євиних сліз осушення;

Радуйся, висото для людського розуму недосяжна;

Радуйся, глибино і для ангельського розуму непроглядна;

Радуйся, бо Ти стала престолом царя – Господа;

Радуйся, бо Ти носиш того, хто все носить;

Радуйся, зоре досвітня, провіснице сонця;

Радуйся, лоно божественного втілення;

Радуйся, бо тобою сотворіння обновляється;

Радуйся, бо через Тебе Творцеві поклоняємося.

Радуйся, Невісто неневісная!

Кондак 2

Бачачи себе чистою, Пресвята Діва рішучо відповіла Гавриїлові: Дивних слів твоїх душа моя неспроможна збагнути, бо про яке зачаття в дівственному лоні Ти можеш говорити, виголошуючи: Алилуя!

Ікос 2

Тайну незбагненну збагнути бажаючи запитала Діва божого посланця: Скажи мені, як з непорочного лона дівичого може Син родитися? А він зі страхом відповів їй, кажучи:

Радуйся, в невимовну постанову божу втаємничена;

Радуйся, повірнице тайн, мовчанкою вкритих;

Радуйся, започаткування чудес Христових;

Радуйся, осново правд віри щодо нього;

Радуйся, драбино небесна, що Бог зійшов нею;

Радуйся, мосте, що сущих на землі ведеш до неба;

Радуйся, чудо для ангелів предивне;

Радуйся, поразко тяжка для диявола;

Радуйся, бо Ти світло зродила пречудне;

Радуйся, бо Ти не виявила нікому, як це сталося;

Радуйся, бо Ти пізнання мудреців перевищуєш;

Радуйся, бо Ти розум вірних просвічуєш.

Радуйся, Невісто неневісная!

Кондак 3

Сила Всевишнього обгорнула тоді непорочну Діву, і вона зачала, а плодотворне своє лоно вчинила немов би родючою нивою для тих, що хочуть збирати плоди спасення, співаючи: Алилуя!

Ікос 3

Маючи Бога в лоні своєму, поспішає Діва до Єлисавети, а дитя тієї, як тільки почуло її привітання, зраділо і заворушилось, і тим, наче піснями, Богородицю привітало:

Радуйся, галузко рослини нев’янущої;

Радуйся, бо Ти придбала плід безсмертний;

Радуйся, виховнице виховника чоловіколюбного;

Радуйся, бо Ти породила дателя життя нашого;

Радуйся, ниво, родюща багатство милосердя;

Радуйся, трапезо, пребагата на дари помилування;

Радуйся, бо через Тебе рай наново зацвів розкішне;

Радуйся, бо Ти даєш душам пристановище;

Радуйся, приємне молитви кадило;

Радуйся, всього світу очищення;

Радуйся, благовоління боже для смертних людей;

Радуйся, довір’я смертних людей до Бога.

Радуйся, Невісто неневісная!

Кондак 4

Бурею глибоких сумнівів охоплений, збентежився праведний Йосиф і, знаючи Тебе дівою, подумав, що Ти, непорочна, була кимсь зведена; але, пізнавши, що Ти зачала від Духа Святого, промовив: Алилуя!

Ікос 4

Почули пастирі, як ангели величають Христа, що в людському тілі прийшов на світ, і поспішили до нього, як до пастиря, а побачивши Бога, як те ягня непорочне, вигодуване в лоні Марії, привітали Її словами:

Радуйся, Мати ягнятка і пастиря;

Радуйся, кошаро овець духовних;

Радуйся, захисте від ворогів невидимих;

Радуйся, ключе, що райські двері відмикаєш;

Радуйся, бо небеса тішаться з землею;

Радуйся, бо земля веселиться з небесами;

Радуйся, апостолів славо безупинна;

Радуйся, подвижників сило непереможна;

Радуйся, осново віри непохитна;

Радуйся, світле пізнання благодаті;

Радуйся, бо через Тебе пекло опустіло;

Радуйся, бо через Тебе ми в славу зодягнулися.

Радуйся, Невісто неневісная!

Кондак 5

Богопровідну зірку побачивши, мудреці пішли за її світлом, немов за світильником, царя могутнього шукаючи, а знайшовши, приступили до недоступного і закликали з радости: Алилуя!

Ікос 5

Коли сини халдейські побачили на руках Діви того, хто руками своїми людей сотворив, і Владику в ньому пізнавши, хоч і прийняв він вигляд людський, поспішили дарами його вшанувати, а благословенну між жінками привітали:

Радуйся, Мати зорі незаходимої;

Радуйся, світанку дня таїнственного;

Радуйся, бо Ти вгасила вогонь спокуси;

Радуйся, бо Ти просвіщаєш визнавців Святої Тройці;

Радуйся, бо Ти позбавила влади нелюдяного мучителя;

Радуйся, бо Ти явила Христа, Господа Чоловіколюбця;

Радуйся, бо Ти визволяєш людей від служби ідолохвальної;

Радуйся, захиснице від учинків зіпсуття;

Радуйся, бо Ти спинила вогнепоклонство;

Радуйся, бо Ти пригасила полум’я пристрастей;

Радуйся, вірних провіднице до мудрости;

Радуйся, веселосте всіх поколінь.

Радуйся, Невісто неневісная!

Кондак 6

Здійснивши пророцтво про Тебе, богоносними проповідниками вернулися мудреці до Вавилону і, всім про Тебе, Христе, проповідуючи, поминули вони шаленого Ірода, нездатного співати: Алилуя!

Ікос 6

Освітивши Єгипет світлом Твоєї правди, Ти розвіяв темряву облуди, бо ідоли його, Спасе, впали, не встоявши перед силою Твоєю, а ті, що їх позбулися, привітали Богородицю:

Радуйся, роду людського поправо;

Радуйся, нечистої сили погубо;

Радуйся, бо Ти лукавство обману стоптала;

Радуйся, бо Ти ідолів облуду викрила;

Радуйся, море, що фараона душевного потопило;

Радуйся, скеле, що спрагнених життям напоїла;

Радуйся, стовпе вогненний, що сущим у темряві дорогу показує;

Радуйся, покрове світу, ширший від облаків;

Радуйся, поживо, що манну заступила;

Радуйся, служебнице гостини святої;

Радуйся, земле обіцяна;

Радуйся, земле, молоком і медом текуча.

Радуйся, Невісто неневісная!

Кондак 7

Маючи покинути цей світ облудний, Симеон прийняв Тебе як немовля на руки свої, але, пізнавши в Тобі правдивого Бога і здивований Твоєю невимовною премудрістю, він закликав: Алилуя!

Ікос 7

Новий твір показав Творець, коли прийшов між нас – свої сотворіння: бо зачався божественно в непорочному лоні і вийшов з нього, зберігаючи його таким, як було перед тим, ненарушеним, щоб ми, подивляючи це чудо, співали Богоматері:

Радуйся, квітко нетлінности;

Радуйся, віночку чистоти;

Радуйся, воскресення прообразе ясний;

Радуйся, Ти, що життя ангелів показала;

Радуйся, дерево, що .родиш овочі на поживу вірним;

Радуйся, деревино ряснолиста, що багатьом дає захисток;

Радуйся, бо Ти породила відкупителя для поневолених;

Радуйся, бо Ти породила провідника для заблуканих;

Радуйся, судді праведного ублагання;

Радуйся, багатьох гріхів прощення;

Радуйся, надіє безнадійних;

Радуйся, любове, вища понад усі бажання.

Радуйся, Невісто неневісная!

Кондак 8

Побачивши чудодивне народження, віддалімся від світу і думками перенесімся на небо, бо ж на те Всевишній Бог з’явився на землі як смиренний чоловік, щоб на небо піднести тих, що співають йому: Алилуя!

Ікос 8

Увесь був на землі, але й неба не покинув був незбагненний Бог Слово, бо це не зміною місцеперебування було, а божественним сходженням і народженням від Богом вибраної Діви, що чула такі привітання:

Радуйся, бо Ти вмістила Бога невмістимого;

Радуйся, величного таїнства брамо;

Радуйся, для невірних новино нечувана;

Радуйся, для вірних похвало найвища;

Радуйся, пресвята коліснице сущого на херувимах;

Радуйся, осідку преславний сущого на серафимах;

Радуйся, бо Ти супротивності погодила;

Радуйся, бо Ти дівство і материнство поєднала;

Радуйся, бо через Тебе провина прощена;

Радуйся, бо через Тебе рай знову відчинений;

Радуйся, ключе до царства Христового;

Радуйся, надіє добра вічного.

Радуйся, Невісто неневісная!

Кондак 9

Усі ангельські сили здивувались величності твого втілення, Христе, бо неприступного Бога побачили як приступного для всіх чоловіка, що з ними перебуває і чує від усіх: Алилуя!

Ікос 9

Бачимо, що промовці велемовні, наче риби німі перед тобою, Богородице, бо неспроможні пояснити, як то Ти, дівою перебуваючи, породити змогла. А ми, подивляючи це таїнство, з вірою взиваємо:

Радуйся, Премудрости Божої вмістилище;

Радуйся, провидіння божого скарбнице;

Радуйся, бо Ти мудреців немудрими являєш;

Радуйся, бо красномовці перед тобою німують;

Радуйся, бо завзяті дослідники перед тобою розум утратили;

Радуйся, бо перед тобою замовкли ті, що різні вигадки видумували;

Радуйся, бо Ти атенців лукаві хитрощі розвіяла;

Радуйся, бо Ти мережі риболовців наповнила;

Радуйся, бо Ти з безодні незнання виводиш;

Радуйся, бо Ти пізнання багатьох просвіщаєш;

Радуйся, кораблю тих, що хочуть спастися;

Радуйся, пристане плавби життєвої.

Радуйся, Невісто неневісная!

Кондак 10

Світ спасти бажаючи, прийшов Творець, як сам обіцяв, та був пастирем нашим як Бог, що з любови до нас став чоловіком, щоб як чоловік прикликати чоловіка, а як Бог, щоб почути від нас: Алилуя!

Ікос 10

Ти охорона дівам, Богородице Діво, та й для всіх, що до Тебе вдаються, дав за охорону Тебе, Пречиста, неба і землі Творець, що в Твоєму лоні поселився і всіх навчив взивати до Тебе:

Радуйся, дівичости підпоро;

Радуйся, брамо спасення;

Радуйся, основоположнице духовної обнови;

Радуйся, подателько божої ласки;

Радуйся, бо Ти відродила нас, у грісі зачатих;

Радуйся, бо Ти нерозумних спам’ятала;

Радуйся, бо Ти знищила того, що псує душі;

Радуйся, бо Ти породила сівача невинности;

Радуйся, світлице непорочного подружжя;

Радуйся, бо Ти вірних з Господом поєднала;

Радуйся, дівиць виховнице чудова;

Радуйся, душ святих дівственна окрасо.

Радуйся, Невісто неневісная!

Кондак 11

Пісня найкраща буде ніщо в порівнянні з багатством милосердя твого, і хоч принесемо Тобі, царю святий, стільки пісень, що зернин піску, то не зробимо нічого достойного супроти тих дарів, які дав Ти нам, що співаємо: Алилуя!

Ікос 11

Світлопромінним світильником стала Пресвята Діва для тих, що перебувають у темряві, бо запалила світло надприродне і провадить усіх до божественного пізнання, просвічуючи блиском людський розум; тож вітаємо Її за те привітами:

Радуйся, проміння сонця духовного;

Радуйся, сяйво світла невгасаючого;

Радуйся, блискавко, що душі прояснює;

Радуйся, що страхом грому ворогів проймаєш;

Радуйся, бо Ти світлом променистим засіяла;

Радуйся, джерело ріки повноводної;

Радуйся, прообразе животворної купелі;

Радуйся, від скверни гріховної очищення;

Радуйся, купеле, що сумління обмиває;

Радуйся, чашо, що з неї радість черпаємо;

Радуйся, запаху пахощів Христових;

Радуйся, життя, повне таїнственної радости.

Радуйся, Невісто неневісная!

Кондак 12

Обдарувати ласкою бажаючи і простити людям давні гріхи, усіх довгів проститель сам прийшов до тих, що віддалилися від його ласки, і, роздерши їх довгові зобов’язання, від усіх чує: Алилуя!

Ікос 12

Оспівуючи Твоє дитя, величаємо й Тебе, Богородице, як живу святиню, бо Господь, що держить усе в своїй руці, поселився в Твоєму лоні, освятив, прославив, і навчив нас усіх співати Тобі:

Радуйся, мешкання Бога і Слова;

Радуйся, свята над святими;

Радуйся, кивоте, Святим Духом позолочений;

Радуйся, скарбе життя невичерпний;

Радуйся, вінче коштовний володарів побожних;

Радуйся, похвало чесна священиків богомільних;

Радуйся, непорушна вежо церкви;

Радуйся, непохитна опоро держави;

Радуйся, бо в Тобі запевнення нашої перемоги;

Радуйся, бо через Тебе вороги згинуть;

Радуйся, тіла мого оздоровлення;

Радуйся, душі моєї спасення.

Радуйся, Невісто неневісная!

Кондак 13

О, всехвальна Мати, що породила понад всіх святих Святіше Слово, прийми нинішнє моління наше і рятуй нас від усякої напасти та охорони від мук вічних тих, що співають ради Тебе: Алилуя!

Молитва до Пресвятої Богородиці

Прийми, о, всеблагопомічна, пречиста Госпоже, Владичице Богородителько, ці чесні дари, що Тобі єдиній належаться, від нас, недостойних рабів твоїх. Ти з усіх родів вибрана, Ти показалася вищою від усього небесного і земного творіння, тому що через Тебе Господь сил був з нами, і через Тебе ми Сина Божого пізнали, і сподобилися святого тіла його і пречистої крови його. Тому блаженна єси в родах родів, богоблаженная, бувши від херувимів світліша і серафимів чесніша.

І нині, всепіта, Пресвятая Богородице, не переставай молитися за нас, недостойних рабів твоїх, щоб ми ізбавилися від усяких хитрощів лукавого і від усякого підступу, і щоб збереглися ми непошкодженими від усякого диявольського отруйного нападу. Але молитвами Твоїми аж до кінця збережи нас неосудженими, щоб ми, спасені твоїм заступництвом і поміччю, возсилали славу, хвалу, подяку й поклін за все у Тройці єдиному Богові і Сотворителеві всього, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

V Sobota Wielkiego Postu - Akatystowa

Jutrzejsza, piąta sobota Wielkiego Postu nosi miano "akatystowej". Tradycyjnie w tę sobotę (lub w piątek wieczorem) śpiewa się piękny hymn ku czci Bogurodzicy, osnuty wokół tematu Zwiastowania.

Hymn Akatyst jest dostępny w sieci zarówno po ukraińsku, jak też i po polsku.

Kontynuując publikowanie tekstów ukraińskojęzycznych w polskiej transkrypcji, pozwolę sobie poniżej wkleić właśnie Akatyst poprzedzony krótkim wstępem:

AKAFIST 


Akafist – ce wełyka liturhiczna poema, jaku służyt´sia stojaczy (tak każe nazwa w hrećkij mowi, u protywenstwi do katyzmy – psałmiw, jaki czytajemo sydiaczy). W Ukrajini akafisty duże popularni, spiwajet´sia jich u cerkwi, a czasto czytajet´sia i prywatne, jak osobystu mołytwu.
Ciłyj twir składajet´sia z 12 piseń, kożna pisnia – z kondaka j ikosa; razom 24 piseń. Awtor poczynaje kożnyj wirsz (kondak i ikos) po czerzi z bukw hrećkoji azbuky, jaka maje jich 24.
Persza czastyna akafistu – istorycznyj perespiw żyttia Isusa Chrysta, Materi Bożoji czy swiatoho. Druha – dohmatyczna, nawczalna – ospiwuje prawdy wiry pro danu osobu.

Akafist do Bohorodyci

Akafist do Preswiatoji Bohorodyci – ce najstarsza poema-hymn na czest´ Bohomateri. Awtor neznanyj; twir, otże, nałeżyt´ Cerkwi i postaw, mabut´, u perszij połowyni VI storiczczia. Ce sprawdi czudowa poema, perełożena na rizni mowy. Perszych 12 kondakiw-ikosiw – ce istoryczna czastyna pro tajinstwo Mariji, druha dwanadciata – bohosłowśka pryzaduma nad prawdamy wiry pro Mariju.
Kożnyj kondak (“korotka pisnia”) kinczyt´sia okłykom zi Staroho Zawitu:“Ałyłuja”, szczo znaczyt´: “Chwalit´ Jahwe-Hospoda”, “Sława Bohowi!”.Kożnyj ikos (“budowa, dobudiwka”, tobto dopownennia do zmistu kondaka) – ce nemow winok z wełykoho czysła sliw prosławy Mariji, po wstupnim stwerdżenni pro jakyjś fakt czy prawdu.
“Radujsia...!” – ce nemow wuzoł i wweś zmist toho hymnu radosty. Ukrajinśkyj perekład hrećkoho “chajre” (“radujsia”) – ne duże włucznyj, bo ce je słowo pozdorowłennia: “witaj”, “bud´ pozdorowłena”, – a ne zakłyk do radosty. Perekład “Radujsia, Newisto nenewisnaja!” ne je łehko zrozumiłyj, ałe hodi inaksze perełożyty joho zi składnoji hrećkoji, szcze j bohosłowśkoji, mowy:
“Radujsia, szczo Ty stała odrużenoju newistoju, ałe podrużżia ne zaznała, ostawszyś newistoju-diwoju-netorknenoju”. Ce wysliw pro wełyke tajinstwo Mariji: wona u swojim podrużżi – pered narodżenniam Isusa, u czasi joho narodżennia i po joho narodżenni – buła i ostałasia diwoju, prysnodiwoju.
U ciłosti akafist – ce hymn prosławy Mariji, podiaky (“podiaczna pisnia”) z korotkoju prośboju pry kinci u 13-ij pisni-kondaku. Poema znamenyte pobudowana na swiatomu Pyśmi, prawdach wiry i poetycznych zasobach, jak też i na osobystych pereżywanniach tych, szczo z wiroju i zachopłenniam cej hymn radosty spiwajut´.



AKAFIST DO PRESWIATOJI BOHORODYCI 


Kondak 1

Neperemożnij Władarci na czest´ peremohy my, wriatowani wid łycha, błahodarni pisni wypysujemo Tobi, raby twoji, Bohorodyce. A Ty, szczo majesz syłu nezdołannu, wid usiakych nas bid ochorony, szczob zwaty Tobi:
Radujsia, Newisto nenewisnaja!

Ikos 1

Anheła widporucznyka buło zisłano z neba prywitaty Bohorodyciu, ta koły win pobaczyw Twoje wtiłennia, Hospody, to, hłyboko wrażenyj, tak promowyw do neji swojim beztiłesnym hołosom:
Radujsia, bo czerez Tebe radist´ zasiaje;
Radujsia, bo czerez Tebe proklattia szczezne;
Radujsia, Adama z upadku pidnesennia;
Radujsia, Jewynych sliz osuszennia;
Radujsia, wysoto dla ludśkoho rozumu nedosiażna;
Radujsia, hłybyno i dla anhelśkoho rozumu neprohladna;
Radujsia, bo Ty stała prestołom caria – Hospoda;
Radujsia, bo Ty nosysz toho, chto wse nosyt´;
Radujsia, zore doswitnia, prowisnyce soncia;
Radujsia, łono bożestwennoho wtiłennia;
Radujsia, bo toboju sotworinnia obnowlajet´sia;
Radujsia, bo czerez Tebe Tworcewi pokłoniajemosia.
Radujsia, Newisto nenewisnaja!

Kondak 2

Baczaczy sebe czystoju, Preswiata Diwa riszuczo widpowiła Hawryjiłowi: Dywnych sliw twojich dusza moja nespromożna zbahnuty, bo pro jake zaczattia w diwstwennomu łoni Ty możesz howoryty, wyhołoszujuczy: Ałyłuja!

Ikos 2

Tajnu nezbahnennu zbahnuty bażajuczy zapytała Diwa bożoho posłancia: Skaży meni, jak z neporocznoho łona diwyczoho może Syn rodytysia? A win zi strachom widpowiw jij, każuczy:
Radujsia, w newymownu postanowu bożu wtajemnyczena;
Radujsia, powirnyce tajn, mowczankoju wkrytych;
Radujsia, zapoczatkuwannia czudes Chrystowych;
Radujsia, osnowo prawd wiry szczodo nioho;
Radujsia, drabyno nebesna, szczo Boh zijszow neju;
Radujsia, moste, szczo suszczych na zemli wedesz do neba;
Radujsia, czudo dla anheliw predywne;
Radujsia, porazko tiażka dla dyjawoła;
Radujsia, bo Ty switło zrodyła preczudne;
Radujsia, bo Ty ne wyjawyła nikomu, jak ce stałosia;
Radujsia, bo Ty piznannia mudreciw perewyszczujesz;
Radujsia, bo Ty rozum wirnych proswiczujesz.
Radujsia, Newisto nenewisnaja!

Kondak 3

Syła Wsewysznioho obhornuła todi neporocznu Diwu, i wona zaczała, a płodotworne swoje łono wczynyła nemow by rodiuczoju nywoju dla tych, szczo choczut´ zbyraty płody spasennia, spiwajuczy: Ałyłuja!

Ikos 3

Majuczy Boha w łoni swojemu, pospiszaje Diwa do Jełysawety, a dytia tijeji, jak tilky poczuło jiji prywitannia, zradiło i zaworuszyłoś, i tym, nacze pisniamy, Bohorodyciu prywitało:
Radujsia, hałuzko rosłyny newjanuszczoji;
Radujsia, bo Ty prydbała plid bezsmertnyj;
Radujsia, wychownyce wychownyka czołowikolubnoho;
Radujsia, bo Ty porodyła datela żyttia naszoho;
Radujsia, nywo, rodiuszcza bahatstwo myłoserdia;
Radujsia, trapezo, prebahata na dary pomyłuwannia;
Radujsia, bo czerez Tebe raj nanowo zacwiw rozkiszne;
Radujsia, bo Ty dajesz duszam prystanowyszcze;
Radujsia, pryjemne mołytwy kadyło;
Radujsia, wsioho switu oczyszczennia;
Radujsia, błahowolinnia boże dla smertnych ludej;
Radujsia, dowirja smertnych ludej do Boha.
Radujsia, Newisto nenewisnaja!

Kondak 4

Bureju hłybokych sumniwiw ochopłenyj, zbenteżywsia prawednyj Josyf i, znajuczy Tebe diwoju, podumaw, szczo Ty, neporoczna, buła kymś zwedena; ałe, piznawszy, szczo Ty zaczała wid Ducha Swiatoho, promowyw: Ałyłuja!

Ikos 4

Poczuły pastyri, jak anheły wełyczajut´ Chrysta, szczo w ludśkomu tili pryjszow na swit, i pospiszyły do nioho, jak do pastyria, a pobaczywszy Boha, jak te jahnia neporoczne, wyhoduwane w łoni Mariji, prywitały Jiji słowamy:
Radujsia, Maty jahniatka i pastyria;
Radujsia, koszaro oweć duchownych;
Radujsia, zachyste wid worohiw newydymych;
Radujsia, klucze, szczo rajśki dweri widmykajesz;
Radujsia, bo nebesa tiszat´sia z zemłeju;
Radujsia, bo zemla wesełyt´sia z nebesamy;
Radujsia, apostoliw sławo bezupynna;
Radujsia, podwyżnykiw syło neperemożna;
Radujsia, osnowo wiry nepochytna;
Radujsia, switłe piznannia błahodati;
Radujsia, bo czerez Tebe pekło opustiło;
Radujsia, bo czerez Tebe my w sławu zodiahnułysia.
Radujsia, Newisto nenewisnaja!

Kondak 5

Bohoprowidnu zirku pobaczywszy, mudreci piszły za jiji switłom, nemow za switylnykom, caria mohutnioho szukajuczy, a znajszowszy, prystupyły do nedostupnoho i zakłykały z radosty: Ałyłuja!

Ikos 5

Koły syny chałdejśki pobaczyły na rukach Diwy toho, chto rukamy swojimy ludej sotworyw, i Władyku w niomu piznawszy, chocz i pryjniaw win wyhlad ludśkyj, pospiszyły daramy joho wszanuwaty, a błahosłowennu miż żinkamy prywitały:
Radujsia, Maty zori nezachodymoji;
Radujsia, switanku dnia tajinstwennoho;
Radujsia, bo Ty whasyła wohoń spokusy;
Radujsia, bo Ty proswiszczajesz wyznawciw Swiatoji Trojci;
Radujsia, bo Ty pozbawyła włady neludianoho muczytela;
Radujsia, bo Ty jawyła Chrysta, Hospoda Czołowikolubcia;
Radujsia, bo Ty wyzwolajesz ludej wid służby idołochwalnoji;
Radujsia, zachysnyce wid uczynkiw zipsuttia;
Radujsia, bo Ty spynyła wohnepokłonstwo;
Radujsia, bo Ty pryhasyła połumja prystrastej;
Radujsia, wirnych prowidnyce do mudrosty;
Radujsia, wesełoste wsich pokoliń.
Radujsia, Newisto nenewisnaja!

Kondak 6

Zdijsnywszy proroctwo pro Tebe, bohonosnymy propowidnykamy wernułysia mudreci do Wawyłonu i,
wsim pro Tebe, Chryste, propowidujuczy, pomynuły wony szałenoho Iroda, nezdatnoho spiwaty: Ałyłuja!

Ikos 6

Oswitywszy Jehypet switłom Twojeji prawdy, Ty rozwijaw temriawu obłudy, bo idoły joho, Spase, wpały, ne wstojawszy pered syłoju Twojeju, a ti, szczo jich pozbułysia, prywitały Bohorodyciu:
Radujsia, rodu ludśkoho poprawo;
Radujsia, neczystoji syły pohubo;
Radujsia, bo Ty łukawstwo obmanu stoptała;
Radujsia, bo Ty idoliw obłudu wykryła;
Radujsia, more, szczo faraona duszewnoho potopyło;
Radujsia, skełe, szczo sprahnenych żyttiam napojiła;
Radujsia, stowpe wohnennyj, szczo suszczym u temriawi dorohu pokazuje;
Radujsia, pokrowe switu, szyrszyj wid obłakiw;
Radujsia, pożywo, szczo mannu zastupyła;
Radujsia, służebnyce hostyny swiatoji;
Radujsia, zemłe obiciana;
Radujsia, zemłe, mołokom i medom tekucza.
Radujsia, Newisto nenewisnaja!

Kondak 7

Majuczy pokynuty cej swit obłudnyj, Symeon pryjniaw Tebe jak nemowla na ruky swoji, ałe, piznawszy w Tobi prawdywoho Boha i zdywowanyj Twojeju newymownoju premudristiu, win zakłykaw: Ałyłuja!

Ikos 7

Nowyj twir pokazaw Tworeć, koły pryjszow miż nas – swoji sotworinnia: bo zaczawsia bożestwenno w neporocznomu łoni i wyjszow z nioho, zberihajuczy joho takym, jak buło pered tym, nenaruszenym, szczob my, podywlajuczy ce czudo, spiwały Bohomateri:
Radujsia, kwitko netlinnosty;
Radujsia, winoczku czystoty;
Radujsia, woskresennia proobraze jasnyj;
Radujsia, Ty, szczo żyttia anheliw pokazała;
Radujsia, derewo, szczo .rodysz owoczi na pożywu wirnym;
Radujsia, derewyno riasnołysta, szczo bahatiom daje zachystok;
Radujsia, bo Ty porodyła widkupytela dla ponewołenych;
Radujsia, bo Ty porodyła prowidnyka dla zabłukanych;
Radujsia, suddi prawednoho ubłahannia;
Radujsia, bahatioch hrichiw proszczennia;
Radujsia, nadije beznadijnych;
Radujsia, lubowe, wyszcza ponad usi bażannia.
Radujsia, Newisto nenewisnaja!

Kondak 8

Pobaczywszy czudodywne narodżennia, widdalimsia wid switu i dumkamy perenesimsia na nebo, bo ż na te Wsewysznij Boh zjawywsia na zemli jak smyrennyj czołowik, szczob na nebo pidnesty tych, szczo spiwajut´ jomu: Ałyłuja!

Ikos 8

Uweś buw na zemli, ałe j neba ne pokynuw buw nezbahnennyj Boh Słowo, bo ce ne zminoju misceperebuwannia buło, a bożestwennym schodżenniam i narodżenniam wid Bohom wybranoji Diwy, szczo czuła taki prywitannia:
Radujsia, bo Ty wmistyła Boha newmistymoho;
Radujsia, wełycznoho tajinstwa bramo;
Radujsia, dla newirnych nowyno neczuwana;
Radujsia, dla wirnych pochwało najwyszcza;
Radujsia, preswiata kolisnyce suszczoho na cheruwymach;
Radujsia, osidku presławnyj suszczoho na serafymach;
Radujsia, bo Ty suprotywnosti pohodyła;
Radujsia, bo Ty diwstwo i materynstwo pojednała;
Radujsia, bo czerez Tebe prowyna proszczena;
Radujsia, bo czerez Tebe raj znowu widczynenyj;
Radujsia, klucze do carstwa Chrystowoho;
Radujsia, nadije dobra wicznoho.
Radujsia, Newisto nenewisnaja!

Kondak 9

Usi anhelśki syły zdywuwałyś wełycznosti twoho wtiłennia, Chryste, bo neprystupnoho Boha pobaczyły jak prystupnoho dla wsich czołowika, szczo z nymy perebuwaje i czuje wid usich: Ałyłuja!

Ikos 9

Baczymo, szczo promowci wełemowni, nacze ryby nimi pered toboju, Bohorodyce, bo nespromożni pojasnyty, jak to Ty, diwoju perebuwajuczy, porodyty zmohła. A my, podywlajuczy ce tajinstwo, z wiroju wzywajemo:
Radujsia, Premudrosty Bożoji wmistyłyszcze;
Radujsia, prowydinnia bożoho skarbnyce;
Radujsia, bo Ty mudreciw nemudrymy jawlajesz;
Radujsia, bo krasnomowci pered toboju nimujut´;
Radujsia, bo zawziati doslidnyky pered toboju rozum utratyły;
Radujsia, bo pered toboju zamowkły ti, szczo rizni wyhadky wydumuwały;
Radujsia, bo Ty atenciw łukawi chytroszczi rozwijała;
Radujsia, bo Ty mereżi rybołowciw napownyła;
Radujsia, bo Ty z bezodni neznannia wywodysz;
Radujsia, bo Ty piznannia bahatioch proswiszczajesz;
Radujsia, korablu tych, szczo choczut´ spastysia;
Radujsia, prystane pławby żyttiewoji.
Radujsia, Newisto nenewisnaja!

Kondak 10

Swit spasty bażajuczy, pryjszow Tworeć, jak sam obiciaw, ta buw pastyrem naszym jak Boh, szczo z lubowy do nas staw czołowikom, szczob jak czołowik prykłykaty czołowika, a jak Boh, szczob poczuty wid nas: Ałyłuja!

Ikos 10

Ty ochorona diwam, Bohorodyce Diwo, ta j dla wsich, szczo do Tebe wdajut´sia, daw za ochoronu Tebe, Preczysta, neba i zemli Tworeć, szczo w Twojemu łoni poseływsia i wsich nawczyw wzywaty do Tebe:
Radujsia, diwyczosty pidporo;
Radujsia, bramo spasennia;
Radujsia, osnowopołożnyce duchownoji obnowy;
Radujsia, podatelko bożoji łasky;
Radujsia, bo Ty widrodyła nas, u hrisi zaczatych;
Radujsia, bo Ty nerozumnych spamjatała;
Radujsia, bo Ty znyszczyła toho, szczo psuje duszi;
Radujsia, bo Ty porodyła siwacza newynnosty;
Radujsia, switłyce neporocznoho podrużżia;
Radujsia, bo Ty wirnych z Hospodom pojednała;
Radujsia, diwyć wychownyce czudowa;
Radujsia, dusz swiatych diwstwenna okraso.
Radujsia, Newisto nenewisnaja!

Kondak 11

Pisnia najkraszcza bude niszczo w poriwnianni z bahatstwom myłoserdia twoho, i chocz prynesemo Tobi, cariu swiatyj, stilky piseń, szczo zernyn pisku, to ne zrobymo niczoho dostojnoho suproty tych dariw, jaki daw Ty nam, szczo spiwajemo: Ałyłuja!

Ikos 11

Switłoprominnym switylnykom stała Preswiata Diwa dla tych, szczo perebuwajut´ u temriawi, bo zapałyła switło nadpryrodne i prowadyt´ usich do bożestwennoho piznannia, proswiczujuczy błyskom ludśkyj rozum; toż witajemo Jiji za te prywitamy:
Radujsia, prominnia soncia duchownoho;
Radujsia, siajwo switła newhasajuczoho;
Radujsia, błyskawko, szczo duszi projasniuje;
Radujsia, szczo strachom hromu worohiw projmajesz;
Radujsia, bo Ty switłom promenystym zasijała;
Radujsia, dżereło riky pownowodnoji;
Radujsia, proobraze żywotwornoji kupeli;
Radujsia, wid skwerny hrichownoji oczyszczennia;
Radujsia, kupełe, szczo sumlinnia obmywaje;
Radujsia, czaszo, szczo z neji radist´ czerpajemo;
Radujsia, zapachu pachoszcziw Chrystowych;
Radujsia, żyttia, powne tajinstwennoji radosty.
Radujsia, Newisto nenewisnaja!

Kondak 12

Obdaruwaty łaskoju bażajuczy i prostyty ludiam dawni hrichy, usich dowhiw prostytel sam pryjszow do tych, szczo widdałyłysia wid joho łasky, i, rozderszy jich dowhowi zobowjazannia, wid usich czuje: Ałyłuja!

Ikos 12

Ospiwujuczy Twoje dytia, wełyczajemo j Tebe, Bohorodyce, jak żywu swiatyniu, bo Hospod´, szczo derżyt´ use w swojij ruci, poseływsia w Twojemu łoni, oswiatyw, prosławyw, i nawczyw nas usich spiwaty Tobi:
Radujsia, meszkannia Boha i Słowa;
Radujsia, swiata nad swiatymy;
Radujsia, kywote, Swiatym Duchom pozołoczenyj;
Radujsia, skarbe żyttia newyczerpnyj;
Radujsia, wincze kosztownyj wołodariw pobożnych;
Radujsia, pochwało czesna swiaszczenykiw bohomilnych;
Radujsia, neporuszna weżo cerkwy;
Radujsia, nepochytna oporo derżawy;
Radujsia, bo w Tobi zapewnennia naszoji peremohy;
Radujsia, bo czerez Tebe worohy zhynut´;
Radujsia, tiła moho ozdorowłennia;
Radujsia, duszi mojeji spasennia.
Radujsia, Newisto nenewisnaja!

Kondak 13

O, wsechwalna Maty, szczo porodyła ponad wsich swiatych Swiatisze Słowo, pryjmy nynisznie molinnia nasze i riatuj nas wid usiakoji napasty ta ochorony wid muk wicznych tych, szczo spiwajut´ rady Tebe: Ałyłuja!

Mołytwa do Preswiatoji Bohorodyci

Pryjmy, o, wsebłahopomiczna, preczysta Hospoże, Władyczyce Bohorodytelko, ci czesni dary, szczo Tobi jedynij nałeżat´sia, wid nas, nedostojnych rabiw twojich. Ty z usich rodiw wybrana, Ty pokazałasia wyszczoju wid usioho nebesnoho i zemnoho tworinnia, tomu szczo czerez Tebe Hospod´ sył buw z namy, i czerez Tebe my Syna Bożoho piznały, i spodobyłysia swiatoho tiła joho i preczystoji krowy joho. Tomu błażenna jesy w rodach rodiw, bohobłażennaja, buwszy wid cheruwymiw switlisza i serafymiw czesnisza.
I nyni, wsepita, Preswiataja Bohorodyce, ne perestawaj mołytysia za nas, nedostojnych rabiw twojich, szczob my izbawyłysia wid usiakych chytroszcziw łukawoho i wid usiakoho pidstupu, i szczob zberehłysia my neposzkodżenymy wid usiakoho dyjawolśkoho otrujnoho napadu. Ałe mołytwamy Twojimy aż do kincia zbereży nas neosudżenymy, szczob my, spaseni twojim zastupnyctwom i pomiczcziu, wozsyłały sławu, chwału, podiaku j poklin za wse u Trojci jedynomu Bohowi i Sotworytełewi wsioho, nyni i powsiakczas, i na wiky wikiw. Amiń.

---