Czas jednak płynie, GUS publikuje coraz pełniejsze dane, wypada zatem korzystać z tego i tworzyć nowe opracowania. Poniżej publikuję artykuł, który się ukazał we wrześniowym (9/2014) numerze miesięcznika "Błahowist" - najpierw czcionką ukraińską, potem polską (w transkrypcji).
УГКЦ в Польщі за переписом 2011 року
Поява нових, більш детальних даних перепису 2011 року стосовно
національно-етнічної, мовної та конфесійної приналежности населення
(опублікованих на сайті ГСУ 24 квітня ц.р.), дає нагоду приглянутися ближче
нашій церковній спільноті крізь призму статистики. Деякі ж із даних варто
пізнати особливо під сучасну пору, коли готуємося до спільного Собору наших
єпархій у Перемишлі.
Греко-католиків у Польщі за
переписом 33 тис. 281, тобто 0,09 % населення країни. Ми - п’ята за розміром
релігійна група. Випередили нас римо-католики – 87,58% (33 млн. 728 тис. 734), православні - 0,41%
(156 тис. 284), єговісти – 0,36% (137 тис. 308) та лютерани – 0,18% (70 тис.
766). На шостому місці п’ятидесятники – 0,07% (26 тис. 433). Це конфесія, яка
розвивається дуже динамічно і хтозна, чи не випередить статистично УГКЦ через
деякий час. На дальших місцях опинилися конфесійні спільноти, яким не пощастило
в переписі досягнути числа 10 тисяч, хоча Старокатолицька Церква Маріявітів
підійшла вже ось-ось до цього результату (9 тис. 990).
Дані про територію розселення греко-католиків не приносять суттєвої
новизни, але підтверджують і «деталізують» це, про що ми знали й досі. Можна
спрощено сказати, що вірні УГКЦ заселяють переважно два «пояси» - північний і
південний. Обидва ці пояси складають воєвідства, які стикаються з, відповідно,
північним (у т.ч. і морським) та південним кордонами РП. Абсолютна більшість
греко-католиків проживає у північному поясі: у Вармінсько-Мазурському воєвістві
12 тис. 724 (38,2% від загальної кількости вірних УГКЦ в РП!), Поморському – 3
тис. 436 (10,3%), Західнопоморському – 3 тис. 926 (11,8%). Діяспора Підляського
воєвідства це 169 чоловік (0,5%). Таким чином північний пояс згуртовує 60,8%
греко-католиків. Південний же має менше вірних, зате більше воєвідств:
Підкарпатське – 2 тис. 712 (8,1%), Малопольське – 1 тис. 660 (5%), Сілезьке –
519 (1,6%), Опольське – 227 (0,7%), Долішньосілезьке – 3 тис. 584 (10,8%). Отож
у південному поясі проживає 26,2% греко-католиків Польщі. На решту країни –
можемо це назвати «середнім поясом» - припадає 13% вірних. Помітніші скупчення
є ще в Любуському (1 тис. 277 – 3,8%), Мазовецькому (1 тис. 394 – 4,2%),
Люблинському (497 – 1,5%) та Великопольському (453 – 1,4%) воєвідствах.
Ці дані ставлять перед УГКЦ подвійний виклик. По-перше: як дійти до
вірних, які знаходяться поза «обліком» наших парафій, проте все ж ототожнюють
себе з греко-католицтвом? По-друге: чи і як удосконалювати адміністративні
структури, зокрема єпархіяльний поділ? Маємо 60,8% вірних на півночі, обидва ж
єпископські престоли – на півдні. Якщо нам не під силу створити 4 єпархії (див.
пропозицію на ruthenus.blogspot.com від 29 серпня 2012 р.), то може варто б подумати про
триподіл? Напр. титулярна Архієпархія Перемисько-Вроцлавська з 26,2% вірних
південного пояса, Єпархія Кошалінсько-Ґданська з трьома північно-західними
воєвідствами (Поморське, Західнопоморське, Любуське) - 25,9% вірних і митрополича Архієпархія
Варшавсько-Холмська (Варшавсько-Ольштинська, Ольштинсько-Холмська,
Ольштинсько-Варшавська) з рештою вірних, тобто 47,9%. Звідки дві Архієпархії? З
різних причин уважаю, що митрополичий осідок мав би бути перенесений північніше
– найкраще до столиці держави (яка є й великим іміграційним центром).
Перемишлеві на спогад мав би лишитися почесний титул Архієпархії (як це було із
Львовом у 2005-2011 рр.). Не місце тут розписуватися про аргументацію, вкажу
лише, що Перемишль, попри кількасотлітню єпархіяльну традицію, традиції
митрополичої не має. Натомість старовинна традиція нашої Руської (Київської)
Церкви з ХV-ХХ ст. така, що митрополит мав би стояти на чолі
найпотужнішої з єпархій. Такою була давня Київська, такою ж і Львівська від
Антонія Ангелловича до Мирослава-Івана Любачівського. Осідок у столиці – річ,
гадаю, самозрозуміла.
Серед вірних УГКЦ у Польщі 17
тис. 196 є жіночої статі (51,7 %), 16 тис. 86 – чоловічої (48,3%). Це не
різниться суттєво від даних про все населення країни. Більш «оригінальними» є
дані про поділ на жителів сіл і міст. На селі проживає 15 тис. 758
греко-католиків (47,3%), у місті ж 17 тис. 523 (52,7%). Для порівняння – серед
населення Польщі загалом це відповідно 39,2% і 60,8%. Серед римо-католиків
41,5% та 58,5%. Серед православних же 39,3% і 60,7%. Як на мене, це вказує не стільки на низький
рівень міграції з села серед греко-католиків, скільки на те, що для надто
великого відсотка така міграція означає втрату зв’язку з Церквою хрещення. Ніде
правди діти, еміграція за кордон теж дала тут себе відчути.
Дуже цікаві дані про вік. Укладачі поділили опитаних у переписі на 4
групи: 1) 0-17 років (wiek przedprodukcyjny) , 2) 18-44 рр. (wiek produkcyjny mobilny), 3) з 45 р. по 59 р. (жінки) або 64 р. (чоловіки) (wiek produkcyjny niemobilny) 4) 60 р. і
більше для жінок, 65 р. і більше для чоловіків (wiek poprodukcyjny). Назовімо умовно ці чотири категорії віком дитячим, молодим, середнім і
старшим.
Серед греко-католиків дітей 4 тис. 743 (14,3%),
молодих 12 тис. 393 (37,2%), середнього віку
8 тис. 211 (24,7%), старшого віку 7 тис. 934 (23,8%).
Як бачимо, відсоток дітей у нас значно менший, ніж відсоток
«пенсіонерів». Це, звичайно, погана ознака. По всій країні, попри демографічну
кризу, все ж таки дітей (18,7%) більше за «пенсіонерів» (16,9%). Якоюсь для нас «потіхою» може бути
факт, що «пенсіонери» мають перевагу над дітьми у майже всіх названих мною вище
конфесійних спільнотах, не враховуючи римо-католиків і...п’ятидесятників. Навіть у дуже «ревних місійно» Свідків
Єгови дітей 14,6%, а людей пенсійного
віку 19,3%.
Щоби дати уявлення про контекст наших вікових
даних, пропоную нижче дані про деякі інші спільноти.
У Римо-Католицькій Церкві дітей 19,2%, молодих 39,2%, середнього віку
24,1%, старшого віку 17,5%.
У
Православній Церкві дітей 13,7%, молодих 37,2%, середнього віку 24,6%, старшого
віку 24,5%.
У П’ятидесятницькій
Церкві (Kościół Zielonoświątkowy) дітей 23,6%,
молодих 45,7%, середнього віку 21,2%, старшого віку 9,5%.
Загалом же у Польщі дітей 18,7%, молодих 40%, середнього віку 24,4%, старшого віку 16,9%.
Для
демографічної перспективи важливо врахувати число (відсоток) тих, від кого
можемо сподіватися дітей. У великому спрощенні – це представники двох перших
категорій, тобто люди у віці до 44 років уключно. Їх у Польщі 58,7%, серед
римо-католиків 58,4%, у Православній Церкві 50,9%, в УГКЦ 51,5%, а серед п’ятидесятників
аж 69,3%.
Як
бачимо, наші вікові показники значно гірші від загальнопольських і
римо-католицьких, про п’ятидесятницькі вже й не згадуючи (тому-то цілком
імовірно, що в майбутньому п’ятидесятники в Польщі випередять УГКЦ за
статистикою). Наші показники наближені до даних про Православну Церкву, причому
вікова структура в нас чуть краща. Це, що будучи в набагато важчій ситуації, не
маючи свого відповідника Північного Підляшшя в ПАПЦ, ми змогли втримати
показники не гірші від їхніх – це доказ великої живучости греко-католицької
спільноти. Факт, що дітей у нас більший відсоток, можна, як здогадуюся, пояснити
зокрема іншим характером подружжів з римо-католиками. Для Латинської Церкви є
зовсім іншого рангу проблемою допустити змішаний шлюб, а відтак хрещення дітей,
в УГКЦ, а зовсім іншого ж у ПАПЦ. Прямо
кажучи, це перше з системного боку, з точки погляду канонічного права, ніяка
проблема. Варто б це дослідити соціологам: який відсоток змішаних пар
вінчається і хрестить дітей у церкві (а не костелі), якщо це є пара УГКЦ-РКЦ, а
який, коли ПАПЦ-РКЦ.
І, накінець, дані
про національно-етнічну ідентифікацію. Як відомо, у переписі можна було подати
одну або дві такі ідентифікації. Можливим було також не декларувати ніякої. На
жаль, дані опубліковані 24 квітня ц.р. дають досить скупу картину – довідуємося
з них, скільки членів даного віросповідання декларувало ідентифікацію «виключно
польську», «польську і непольську», та «виключно непольську». Окрема графа
таблиці присвячена особам, щодо яких не вдалося встановити ідентифікацію або які
відмовилися про неї заявляти (серед греко-католиків було таких...четверо).
Дані
про УГКЦ водночас є і не є несподіванкою. Як і слід було сподіватися, абсолютна
більшість вірних заявила про «виключно непольську» ідентичність. Це, звичайно,
можуть бути різні варіянти: тільки українська, тільки лемківська, лемківська і
українська воднораз, та (принаймні теоретично) ще й багато інших, аби лише інших
ніж польська. Отже «неполяками» задекларували себе 18 тис. 123 греко-католики,
тобто 54,4% від усіх вірних. Ніяка інша релігійна організація, принаймні
з-посеред тих, яких дані опубліковано 24 квітня (це конфесії, які нараховують
більше 500 членів), не має більшости вірних «неполяків». Дві невеликі ісламські
спільноти наблизилися до 50%, але межі половини таки не перейшли. Якщо ж
ідеться про Православну Церкву, то частка «неполяків» досягла у ній 25,2%.
54,4% це більшість абсолютна, проте до 100% їй далеченько. Черговою
групою серед вірних УГКЦ є ті, хто задекларував ідентифікацію «виключно
польську». Це 8 тис. 409 осіб, тобто 25,3% (дивним чином стільки ж, що
«неполяків» у ПАПЦ). Відтак ідентичність «польську і непольську» заявили 6 тис.
744 греко-католики, тобто 20,3%. Для порівняння: серед православних
«поляків» 62,6%, а «змішаних» 12,2%.
Зараз,
у контексті близького вже Собору, варто придивитися до цих даних і, можливо,
розпрощатися з деякими заяложеними стереотипами? Звичайно, можна ці дані
промовчати (так найвигідніше). Можна заперечити, мовляв, це фальш і чергова
польська інтрига затіяна з метою ополячення українців. Можна, прийнявши ці дані
за в основному правдиві, зробити з них такий практичний висновок, що, мовляв,
вірні у нас замало національно усвідомлені, отже треба ще міцніше докрутити в
Церкві націонал-патріотичну шрубу, щоби «реукраїнізувати» отих 25%. Та можна
поступити й у дусі власне церковному, тобто почати в душпастирській діяльності
та програмуванні її церковною владою враховувати наявність у Церкві вірних
інших ніж українська національностей і мов. Заклики до чого, зокрема у мовному
аспекті, знайдемо в неодному протоколі передсоборних зборів.
диякон Петро Сивицький
UHKC w Polszczi za perepysom 2011 roku
Pojawa nowych, bilsz detalnych danych perepysu 2011 roku stosowno nacionalno-etnicznoji, mownoji ta konfesijnoji prynałeżnosty nasełennia (opublikowanych na sajti HSU 24 kwitnia c.r.), daje nahodu pryhlanutysia błyżcze naszij cerkownij spilnoti kriź pryzmu statystyky. Dejaki ż iz danych warto piznaty osobływo pid suczasnu poru, koły hotujemosia do spilnoho Soboru naszych jeparchij u Peremyszli.
Hreko-katołykiw u Polszczi za perepysom 33 tys. 281, tobto 0,09 % nasełennia krajiny. My - pjata za rozmirom relihijna hrupa. Wyperedyły nas rymo-katołyky – 87,58% (33 młn. 728 tys. 734), prawosławni - 0,41% (156 tys. 284), jehowisty – 0,36% (137 tys. 308) ta luterany – 0,18% (70 tys. 766). Na szostomu misci pjatydesiatnyky – 0,07% (26 tys. 433). Ce konfesija, jaka rozwywajet´sia duże dynamiczno i chtozna, czy ne wyperedyt´ statystyczno UHKC czerez dejakyj czas. Na dalszych misciach opynyłysia konfesijni spilnoty, jakym ne poszczastyło w perepysi dosiahnuty czysła 10 tysiacz, chocza Starokatołyćka Cerkwa Marijawitiw pidijszła wże oś-oś do cioho rezultatu (9 tys. 990).
Dani pro terytoriju rozsełennia hreko-katołykiw ne prynosiat´ suttiewoji nowyzny, ałe pidtwerdżujut´ i «detalizujut´» ce, pro szczo my znały j dosi. Można sproszczeno skazaty, szczo wirni UHKC zaselajut´ pereważno dwa «pojasy» - piwnicznyj i piwdennyj. Obydwa ci pojasy składajut´ wojewidstwa, jaki stykajut´sia z, widpowidno, piwnicznym (u t.cz. i morśkym) ta piwdennym kordonamy RP. Absolutna bilszist´ hreko-katołykiw prożywaje u piwnicznomu pojasi: u Warminśko-Mazurśkomu wojewistwi 12 tys. 724 (38,2% wid zahalnoji kilkosty wirnych UHKC w RP!), Pomorśkomu – 3 tys. 436 (10,3%), Zachidnopomorśkomu – 3 tys. 926 (11,8%). Dijaspora Pidlaśkoho wojewidstwa ce 169 czołowik (0,5%). Takym czynom piwnicznyj pojas zhurtowuje 60,8% hreko-katołykiw. Piwdennyj że maje mensze wirnych, zate bilsze wojewidstw: Pidkarpatśke – 2 tys. 712 (8,1%), Małopolśke – 1 tys. 660 (5%), Siłeźke – 519 (1,6%), Opolśke – 227 (0,7%), Doliszniosiłeźke – 3 tys. 584 (10,8%). Otoż u piwdennomu pojasi prożywaje 26,2% hreko-katołykiw Polszczi. Na resztu krajiny – możemo ce nazwaty «serednim pojasom» - prypadaje 13% wirnych. Pomitniszi skupczennia je szcze w Lubuśkomu (1 tys. 277 – 3,8%), Mazowećkomu (1 tys. 394 – 4,2%), Lubłynśkomu (497 – 1,5%) ta Wełykopolśkomu (453 – 1,4%) wojewidstwach.
Ci dani stawlat´ pered UHKC podwijnyj wykłyk. Po-persze: jak dijty do wirnych, jaki znachodiat´sia poza «oblikom» naszych parafij, prote wse ż ototożniujut´ sebe z hreko-katołyctwom? Po-druhe: czy i jak udoskonaluwaty administratywni struktury, zokrema jeparchijalnyj podił? Majemo 60,8% wirnych na piwnoczi, obydwa ż jepyskopśki prestoły – na piwdni. Jakszczo nam ne pid syłu stworyty 4 jeparchiji (dyw. propozyciju na ruthenus.blogspot.com wid 29 serpnia 2012 r.), to może warto b podumaty pro trypodił? Napr. tytularna Archijeparchija Peremyśko-Wrocławśka z 26,2% wirnych piwdennoho pojasa, Jeparchija Koszalinśko-Gdanśka z trioma piwniczno-zachidnymy wojewidstwamy (Pomorśke, Zachidnopomorśke, Lubuśke) - 25,9% wirnych i mytropołycza Archijeparchija Warszawśko-Chołmśka (Warszawśko-Olsztynśka, Olsztynśko-Chołmśka, Olsztynśko-Warszawśka) z resztoju wirnych, tobto 47,9%. Zwidky dwi Archijeparchiji? Z riznych pryczyn uważaju, szczo mytropołyczyj osidok maw by buty perenesenyj piwnicznisze – najkraszcze do stołyci derżawy (jaka je j wełykym imihracijnym centrom). Peremyszłewi na spohad maw by łyszytysia poczesnyj tytuł Archijeparchiji (jak ce buło iz Lwowom u 2005-2011 rr.). Ne misce tut rozpysuwatysia pro arhumentaciju, wkażu łysze, szczo Peremyszl, popry kilkasotlitniu jeparchijalnu tradyciju, tradyciji mytropołyczoji ne maje. Natomist´ starowynna tradycija naszoji Ruśkoji (Kyjiwśkoji) Cerkwy z CHV-CHCH st. taka, szczo mytropołyt maw by stojaty na czoli najpotużniszoji z jeparchij. Takoju buła dawnia Kyjiwśka, takoju ż i Lwiwśka wid Antonija Anhełłowycza do Myrosława-Iwana Lubacziwśkoho. Osidok u stołyci – ricz, hadaju, samozrozumiła.
Sered wirnych UHKC u Polszczi 17 tys. 196 je żinoczoji stati (51,7 %), 16 tys. 86 – czołowiczoji (48,3%). Ce ne riznyt´sia suttiewo wid danych pro wse nasełennia krajiny.
Bilsz «oryhinalnymy» je dani pro podił na żyteliw sił i mist. Na seli prożywaje 15 tys. 758 hreko-katołykiw (47,3%), u misti ż 17 tys. 523 (52,7%). Dla poriwniannia – sered nasełennia Polszczi zahałom ce widpowidno 39,2% i 60,8%. Sered rymo-katołykiw 41,5% ta 58,5%. Sered prawosławnych że 39,3% i 60,7%. Jak na mene, ce wkazuje ne stilky na nyźkyj riweń mihraciji z seła sered hreko-katołykiw, skilky na te, szczo dla nadto wełykoho widsotka taka mihracija oznaczaje wtratu zwjazku z Cerkwoju chreszczennia. Nide prawdy dity, emihracija za kordon też dała tut sebe widczuty.
Duże cikawi dani pro wik. Układaczi podiłyły opytanych u perepysi na 4 hrupy: 1) 0-17 rokiw (wiek przedprodukcyjny) , 2) 18-44 rr. (wiek produkcyjny mobilny), 3) z 45 r. po 59 r. (żinky) abo 64 r. (czołowiky) (wiek produkcyjny niemobilny) 4) 60 r. i bilsze dla żinok, 65 r. i bilsze dla czołowikiw (wiek poprodukcyjny). Nazowimo umowno ci czotyry katehoriji wikom dytiaczym, mołodym, serednim i starszym. Sered hreko-katołykiw ditej 4 tys. 743 (14,3%), mołodych 12 tys. 393 (37,2%), serednioho wiku 8 tys. 211 (24,7%), starszoho wiku 7 tys. 934 (23,8%). Jak baczymo, widsotok ditej u nas znaczno menszyj, niż widsotok «pensioneriw». Ce, zwyczajno, pohana oznaka. Po wsij krajini, popry demohraficznu kryzu, wse ż taky ditej (18,7%) bilsze za «pensioneriw» (16,9%). Jakojuś dla nas «potichoju» może buty fakt, szczo «pensionery» majut´ perewahu nad dit´my u majże wsich nazwanych mnoju wyszcze konfesijnych spilnotach, ne wrachowujuczy rymo-katołykiw i...pjatydesiatnykiw. Nawit´ u duże «rewnych misijno» Swidkiw Jehowy ditej 14,6%, a ludej pensijnoho wiku 19,3%. Szczoby daty ujawłennia pro kontekst naszych wikowych danych, proponuju nyżcze dani pro dejaki inszi spilnoty. U Rymo-Katołyćkij Cerkwi ditej 19,2%, mołodych 39,2%, serednioho wiku 24,1%, starszoho wiku 17,5%. U Prawosławnij Cerkwi ditej 13,7%, mołodych 37,2%, serednioho wiku 24,6%, starszoho wiku 24,5%. U Pjatydesiatnyćkij Cerkwi (Kościół Zielonoświątkowy) ditej 23,6%, mołodych 45,7%, serednioho wiku 21,2%, starszoho wiku 9,5%. Zahałom że u Polszczi ditej 18,7%, mołodych 40%, serednioho wiku 24,4%, starszoho wiku 16,9%. Dla demohraficznoji perspektywy ważływo wrachuwaty czysło (widsotok) tych, wid koho możemo spodiwatysia ditej. U wełykomu sproszczenni – ce predstawnyky dwoch perszych katehorij, tobto ludy u wici do 44 rokiw ukluczno. Jich u Polszczi 58,7%, sered rymo-katołykiw 58,4%, u Prawosławnij Cerkwi 50,9%, w UHKC 51,5%, a sered pjatydesiatnykiw aż 69,3%.
Jak baczymo, naszi wikowi pokaznyky znaczno hirszi wid zahalnopolśkych i rymo-katołyćkych, pro pjatydesiatnyćki wże j ne zhadujuczy (tomu-to ciłkom imowirno, szczo w majbutniomu pjatydesiatnyky w Polszczi wyperediat´ UHKC za statystykoju). Naszi pokaznyky nabłyżeni do danych pro Prawosławnu Cerkwu, pryczomu wikowa struktura w nas czut´ kraszcza. Ce, szczo buduczy w nabahato ważczij sytuaciji, ne majuczy swoho widpowidnyka Piwnicznoho Pidlaszszia w PAPC, my zmohły wtrymaty pokaznyky ne hirszi wid jichnich – ce dokaz wełykoji żywuczosty hreko-katołyćkoji spilnoty. Fakt, szczo ditej u nas bilszyj widsotok, można, jak zdohadujusia, pojasnyty zokrema inszym charakterom podrużżiw z rymo-katołykamy. Dla Łatynśkoji Cerkwy je zowsim inszoho ranhu probłemoju dopustyty zmiszanyj szlub, a widtak chreszczennia ditej, w UHKC, a zowsim inszoho ż u PAPC. Priamo każuczy, ce persze z systemnoho boku, z toczky pohladu kanonicznoho prawa, nijaka probłema. Warto b ce doslidyty sociołoham: jakyj widsotok zmiszanych par winczajet´sia i chrestyt´ ditej u cerkwi (a ne kosteli), jakszczo ce je para UHKC-RKC, a jakyj, koły PAPC-RKC.
I, nakineć, dani pro nacionalno-etnicznu identyfikaciju. Jak widomo, u perepysi można buło podaty odnu abo dwi taki identyfikaciji. Możływym buło takoż ne dekłaruwaty nijakoji. Na żal, dani opublikowani 24 kwitnia c.r. dajut´ dosyt´ skupu kartynu – dowidujemosia z nych, skilky człeniw danoho wirospowidannia dekłaruwało identyfikaciju «wykluczno polśku», «polśku i nepolśku», ta «wykluczno nepolśku». Okrema hrafa tabłyci pryswiaczena osobam, szczodo jakych ne wdałosia wstanowyty identyfikaciju abo jaki widmowyłysia pro neji zajawlaty (sered hreko-katołykiw buło takych...czetwero).
Dani pro UHKC wodnoczas je i ne je nespodiwankoju. Jak i slid buło spodiwatysia, absolutna bilszist´ wirnych zajawyła pro «wykluczno nepolśku» identycznist´. Ce, zwyczajno, możut´ buty rizni warijanty: tilky ukrajinśka, tilky łemkiwśka, łemkiwśka i ukrajinśka wodnoraz, ta (prynajmni teoretyczno) szcze j bahato inszych, aby łysze inszych niż polśka. Otże «nepolakamy» zadekłaruwały sebe 18 tys. 123 hreko-katołyky, tobto 54,4% wid usich wirnych. Nijaka insza relihijna orhanizacija, prynajmni z-posered tych, jakych dani opublikowano 24 kwitnia (ce konfesiji, jaki narachowujut´ bilsze 500 człeniw), ne maje bilszosty wirnych «nepolakiw». Dwi newełyki isłamśki spilnoty nabłyzyłysia do 50%, ałe meżi połowyny taky ne perejszły. Jakszczo ż idet´sia pro Prawosławnu Cerkwu, to czastka «nepolakiw» dosiahła u nij 25,2%. 54,4% ce bilszist´ absolutna, prote do 100% jij dałeczeńko.
Czerhowoju hrupoju sered wirnych UHKC je ti, chto zadekłaruwaw identyfikaciju «wykluczno polśku». Ce 8 tys. 409 osib, tobto 25,3% (dywnym czynom stilky ż, szczo «nepolakiw» u PAPC).
Widtak identycznist´ «polśku i nepolśku» zajawyły 6 tys. 744 hreko-katołyky, tobto 20,3%. Dla poriwniannia: sered prawosławnych «polakiw» 62,6%, a «zmiszanych» 12,2%.
Zaraz, u konteksti błyźkoho wże Soboru, warto prydywytysia do cych danych i, możływo, rozproszczatysia z dejakymy zajałożenymy stereotypamy? Zwyczajno, można ci dani promowczaty (tak najwyhidnisze). Można zapereczyty, mowlaw, ce falsz i czerhowa polśka intryha zatijana z metoju opolaczennia ukrajinciw. Można, pryjniawszy ci dani za w osnownomu prawdywi, zrobyty z nych takyj praktycznyj wysnowok, szczo, mowlaw, wirni u nas zamało nacionalno uswidomłeni, otże treba szcze micnisze dokrutyty w Cerkwi nacionał-patriotycznu szrubu, szczoby «reukrajinizuwaty» otych 25%. Ta można postupyty j u dusi własne cerkownomu, tobto poczaty w duszpastyrśkij dijalnosti ta prohramuwanni jiji cerkownoju władoju wrachowuwaty najawnist´ u Cerkwi wirnych inszych niż ukrajinśka nacionalnostej i mow. Zakłyky do czoho, zokrema u mownomu aspekti, znajdemo w neodnomu protokoli peredsobornych zboriw.
dyjakon Petro Sywyćkyj
Brak komentarzy:
Prześlij komentarz