СПОВІДЬ
Тайна покаяння – це велике таїнство божої любови й милосердя до грішника. Бо коли ми, обмиті з наших гріхів у хрещенні та обдаровані освячуючою божою ласкою, знову чинимо зі злоби чи немочі гріхи, Господь не відкидає нас і не відвертається, але готовий знову нам кожночасно простити (див. Лк. 15,1232). Але для одержання його прощення, треба мати біль душі за наші гріхи, покаятися і постановити жити з Христом. Відтак визнаємо наші провини перед священиком і через його уста одержуємо прощення наших гріхів. Це і є сповідь, яку встановив по своїм воскресенні Христос, кажучи до апостолів, а через них до їхніх наслідників: “Прийміть Духа Святого. Кому відпустите гріхи – відпустяться їм, кому ж задержите – задержаться” (їв. 20,2223).
Якщо б не було священика, можемо зробити в собі почування глибокого душевного болю та постанови не губити божої благодаті і при найближчій нагоді ісповідати свої гріхи перед духовним отцем. А в наглім смертельнім випадку треба пережити в серці глибокий жаль за свої провини і переблагати Бога, віддаючи себе вповні в його руки, бо він справедливий суддя, але над усе –наш люблячий і милосердний Батько.
Приготування до сповіді
Що треба зробити, щоб наша сповідь була добра?
1. зробити іспит совісти;
2. збудити в собі жаль за гріхи;
3. постановити поправитися;
4 визнати гріхи перед священиком у сповіді;
5. відбути покуту, яку завдав сповідник.
Як. робимо іспит совісти?
У молитві до Святого Духа просимо за добре переведення іспиту совісти і за ласку доброї сповіді.
Опісля пригадуємо собі: коли ми відбули останню важну сповідь, чи не забули якого гріха і чи відбули задану покуту.
Потім переходимо по черзі заповіді божі і церковні та різні роди гріхів, і застановляємося, чи ми не провинилися проти котроїсь заповіді словом, ділом, думкою, або залишенням доброго діла. При тяжких гріхах треба пригадати собі їх число, а якщо це неможливе, тоді бодай приблизно, як часто на тиждень, на місяць, на рік ми їх допускалися. До того ж треба собі пригадати обставини, час, місце, ціль, а також особи й середовище, серед якого ми гріх учинили, бо бувають такі обставини, що зміняють рід гріха, або з легкого роблять гріх тяжкий.
Коли ми пригадали собі всі гріхи, тоді збуджуємо в душі щирий жаль за них і постанову поправи, а відтак можемо вже приступити до сповіді.
Чи іспит совісти робимо тільки перед сповіддю?
Добрий християнин робить іспит совісти щовечора, поки піде на спочинок, бо кожної хвилини треба бути готовим на смерть. Такий вечірній іспит совісти показує нам правдивий образ нашої душі і справжню нашу вартість перед Богом.
Що значить жалувати за гріхи? Жалувати за гріхи значить збудити в душі біль (не тільки казати словами), що ми Бога зневажили, і відчути обридження до своїх гріхів. Досконалий жаль походить з любови до Бога, що його ми зневажали, і до Ісуса Христа, якого своїм гріхом ми розпинаємо, як каже се. Павло. Жаль, однак, є недосконалий, коли боліємо душею тільки тому, що ми через гріх втратили небо, а заслужили собі на пекло. Чи сповідь є важна, якщо ми навмисна затаїли тяжкий гріх?
Така сповідь є неважна, і через неї допускаємося нового, дуже тяжкого гріха: святотатства.
Що робимо, коли ми забули визнати тяжкий гріх на сповіді?
У такім випадку сповідь є важна, і ми не маємо обов’язку її другий раз повторяти. Вистачає, як ми той гріх визнаємо на нашій наступній сповіді.
Як часто сповідатися?
Маємо обов’язок принайменше раз на рік, або в небезпеці смерти, визнати на сповіді тяжкі гріхи, як також бодай раз на рік, коло Великодня, чи то в годині смерти, прийняти святе причастя.
Поза тим Церква заохочує вірних, бо це для них дуже корисне, сповідатися більше разів, навіть і з менших провин, званих повсякденними гріхами, і якомога частіше, а навіть щоденно, причащатися.
Взірець доброї сповіді
Молитва до Святого Духа
Царю небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, скарбе дібр І життя подателю, прийди, і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, благий, душ? наші.
Молитви перед обрахунком совісти
Вселаскавий і преблагий Господи! Ти не хочеш смерти грішника, але хочеш, щоб він навернувся до тебе і жив. Ти завжди готовий простити грішникові і прийняти його розкаяного до своєї ласки. І я, грішний (грішна), хочу відкрити перед тобою своє серце.
Як блудний син, обтяжений всякими гріхами, приходжу покірно і з повним жалем до найліпшого Отця, і прошу:
“Отче, милостивий будь мені, грішному (грішній). Я згрішив, Господи, перед тобою, і не гідний (гідна) зватися сином твоїм (дочкою твоєю). Согрішив (согрішила) я, Господи, прийми мене, що каюся”.
Подай мені, Господи, свою ласку, просвіти мій розум, щоб я бачив (бачила) мої гріхи; розбуди в серці правдивий жаль і допоможи мені щиро висповідатися.
Духу Святий, пошли мені благодать з висот і просвіти мій розум, щоб я всі мої гріхи спізнав (спізнала). Поруш моє серце, щоб я щиро жалував (жалувала) за них і укріпи мою волю, щоб я своє життя направив (направила) і одиноко тобі, Богу небесному, служив (служила).
Пресвятая Богородице, змилосердися надо мною і випроси мені правдиве розкаяння.
Іспит совісти
Пригадую собі, коли я останній раз сповідався (сповідалася) і чи не затаїв (затаїла) якогось гріха. Котрий гріх затаїв і скільки разів? При кожнім тяжкім грісі пригадую собі, скільки разів я допустився його.
1-ша божа заповідь: Нехай не буде в тебе чужих богів
Чи сумнівався (сумнівалася) в правдах віри і такі сумніви творив перед кимсь іншим? Стидався відверто визнавати свою віру? Мовчав, коли хтось говорив проти Церкви і віри? Занедбував молитви? Як поводився під час богослуження? Належав до атеїстичних організацій?
2-га божа заповідь: Не взивай намарне імени Бога
Чи вимовляв без пошани ім’я Бога або святих? Кляв? Насміхався з релігійних обрядів? Вживав святих слів до жартів? Присягав криво? Нищив священні, церковні речі?
3-тя божа заповідь: Пам’ятай день святий святкувати
Чи опускав Службу Божу в неділі і свята? Як часто? Працював тяжко в неділі або свята без конечної потреби? Занедбував краще пізнати правди християнської віри?
4-та божа заповідь: Шануй батька твого і матір твою
Чи зневажав своїх батьків, родичів, учителів та настоятелів, смутив їх, був їм неслухняний, невдячний? Бажав їм злого, говорив зле про них, чинив їм кривду?
5-та божа заповідь: Не вбивай
Чи вдіяв комусь шкоду в здоров’ю, брав участь у бійці, розбуджував ненависть, бажав комусь зла, проклинав, був мстивий? Давав комусь соблазн, намовляв до гріха? Уживав наркотики або давав їх комусь? Вкоїла аборт або причинився до нього?
6-та і 9-та божі заповіді: Не чужолож;
Не пожадай жінки ближнього твого
Чи любувався в нечистих думках, оглядав непристойні образки? Говорив сороміцькі слова? Чи при дітях? Учинив безстидні діла, сам чи з кимсь, і як часто? Приставав з безсоромними людьми? Читав неморальні книжки? Розбив комусь подружжя? Був у домі розпусти? Сумлінно сповняв свої подружні обов’язки?
7-ма і 10-та божі заповіді:
Не кради; Не пожадай нічого, що є власністю твого ближнього
Чи вкрав щось? Ошукав когось? Робив легкодушно довги, витрачав гроші на непотрібні речі? Завидував комусь? Скривдив когось? Направив заподіяну шкоду, віддав позичену або знайдену річ? Вкоїв якусь несправедливість?
8-ма божа заповідь: Не свідчи ложно на ближнього
Чи говорив неправду, виявляв без потреби чужі хиби? Посуджував несправедливо? Обмовляв, брав участь у сплетні? Виявив чужу тайну, образив кого?
Церковні заповіді
Чи ламав піст? Опускав молитву? Пропустив великодню сповідь або святе причастя? Брав участь у гучних забавах у забороненім часі? Читав злі і пусті книжки, часописи; давав їх іншим читати?
Головні гріхи
Чи був гордий? Понижував інших? Радів з чиєїсь шкоди або нещастя? Був п’яний? Був лінивий?
Жаль і постанова поправитися
Господи, Ісусе Христе, Спасителю мій! Прости мені мої гріхи, У своїй безконечній доброті ти сказав, що не хочеш смерти грішника, але чекаєш, щоб він навернувся і жив. Ти, Милосердний, не хочеш моєї загибелі і кожним словом своєї божественної науки кличеш мене до спасення. Прийми ж моє щире каяття, бо з цілого серця жалую за свої гріхи і гиджуся ними.
Боже, милостивий будь мені, грішному (грішній).
Боже, очисти мої гріхи і помилуй мене.
Без числа нагрішив (нагрішила) я, Господи, прости мені.
Сповідь
Роблю знак хреста і вітаю отця сповідника словами:
Слава Ісусу Христу!
Останній раз сповідався (сповідалася) (тут кажу коли). Зневажив (зневажила) Бога такими гріхами...
Вичисляю гріхи, так як я їх собі пригадав (пригадала) в іспиті совісти.
Відтак кажу:
Жалую з цілого серця, що, я своїми гріхами зневажив (зневажила) Бога.
Священик подає мені науку і завдає покуту. Відтак подає мені розрішення, а я, хрестячись, молюся:
Боже, милостивий будь мені, грішному (грішній).
Боже, очисти мої гріхи і помилуй мене.
Без числа нагрішив (нагрішила) я. Господи, прости мені.
Коли священик уже дав розрішення, роблю знак хреста і, дякуючи, відходжу та відбуваю покуту.
Молитви священика над каянник.ом
Господи Боже спасення рабів твоїх, милостивий, і щедрий, і довготерпеливий! Ти оболіваєш над нашими злобами. Ти не хочеш смерти грішника, але щоб він навернувся і жив.
Сам і нині умилосердися над рабом твоїм (рабою твоєю) [ім’я] і подай йому (їй) образ покаяння, прощення гріхів і відпущення, прощаючи йому (їй) всяке прогрішення, вольне і невольне;
Примири і з’єднай його (її) зі святою твоєю Церквою в Христі Ісусі, Господі нашім, з яким тобі належить влада і велич, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Молитва розрішення
Господь і Бог наш Ісус Христос, благодаттю і щедротами свого чоловіколюбія, нехай простить тобі, чадо, "всі прогрішення твої; і я, недостойний єрей, властю його, мені даною, прощаю і розрішаю тебе від усіх гріхів твоїх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.
Молитви по сповіді
Безконечно милосердний Господи, дякую тобі з цілого серця, що ти простив мені мої гріхи і очистив мою душу. Допоможи мені, Господи, щоб; я назавжди став (стала) твоєю доброю й вірною дитиною. На майбутнє постановляю не грішити та уникати всього, що мене доводить до злого.
Дякую тобі, найдорожчий Спасителю, що ти установив святу тайну покаяння для нещасних грішників. Відтепер хочу радо й вірно тобі служити, сумлінно виконувати всі мої обов’язки, поборювати спокуси до гріха та опановувати всі пристрасті.
Навчи мене, Господи Ісусе, гаряче бажати і охоче виконувати все те, що тобі є миле. Пошли мені ясне пізнання того, чого від мене жадаєш, і зміцни волю й силу все те виконувати. Захорони моє серце перед спокусами і навчи мене пізнати твою волю і вірно сповняти її в моєму житті. Господи Ісусе Христе, умилосердися надо мною.
Пречиста Діво, Богородице, Маріє. Поможи мені якнайкраще виконувати божу волю, так як ти це робила; Будь моєю заступницею перед Богом.
Покаянні молитви
з Канону св. Андрея Критського
1. Іди, окаянна душе моя, зі своїм тілом: сповідайся Творцеві твоєму і принеси Богові в розкаянні сльози.
2. Отче! Змалку переступаю твої заповіді, і в гріхах та в лінощах проминуло життя моє. Тому кличу до тебе: Поможи мені своєю ласкою бодай тепер підвестись із моїх гріхів.
3. Подай мені, Спасе, руку, як колись Петрові, і виведи мене, Боже, з гріховної безодні. Ласку й милосердя своє подай мені, за молитвами Пречистої Матері, що родила тебе в чистоті, і всіх святих.
4. Мене, що припав духом перед дверми твого милосердя, Спасе, не відкинь, як непотрібного слугу, у вічну погибіль, але перед смертю ще даруй, Чоловіколюбче, прощення моїх гріхів.
5. Агнче Божий, що зняв гріхи зі всіх людей! Здійми і з мене великий тягар моїх прогрішень і, як милосердний, даруй мені сльози покаяння.
6. Ти, судде й серцевідче мій, що маєш знову прийти з ангелами судити ввесь світ, поглянь милостивим, оком на мене. І хоч я більше згрішив (згрішила), ніж усяка інша людина, не відкинь, а помилуй мене, Господи. Амінь.
POKAJANNIA SPOWID´ Tajna pokajannia – ce wełyke tajinstwo bożoji lubowy j myłoserdia do hrisznyka. Bo koły my, obmyti z naszych hrichiw u chreszczenni ta obdarowani oswiaczujuczoju bożoju łaskoju, znowu czynymo zi złoby czy nemoczi hrichy, Hospod´ ne widkydaje nas i ne widwertajet´sia, ałe hotowyj znowu nam kożnoczasno prostyty (dyw. Łk. 15,1232). Ałe dla oderżannia joho proszczennia, treba maty bil duszi za naszi hrichy, pokajatysia i postanowyty żyty z Chrystom. Widtak wyznajemo naszi prowyny pered swiaszczenykom i czerez joho usta oderżujemo proszczennia naszych hrichiw. Ce i je spowid´, jaku wstanowyw po swojim woskresenni Chrystos, każuczy do apostoliw, a czerez nych do jichnich naslidnykiw: “Pryjmit´ Ducha Swiatoho. Komu widpustyte hrichy – widpustiat´sia jim, komu ż zaderżyte – zaderżat´sia” (jiw. 20,2223). Jakszczo b ne buło swiaszczenyka, możemo zrobyty w sobi poczuwannia hłybokoho duszewnoho bolu ta postanowy ne hubyty bożoji błahodati i pry najbłyżczij nahodi ispowidaty swoji hrichy pered duchownym otcem. A w nahlim smertelnim wypadku treba pereżyty w serci hłybokyj żal za swoji prowyny i perebłahaty Boha, widdajuczy sebe wpowni w joho ruky, bo win sprawedływyj suddia, ałe nad use –nasz lublaczyj i myłoserdnyj Bat´ko. Pryhotuwannia do spowidi Szczo treba zrobyty, szczob nasza spowid´ buła dobra? 1. zrobyty ispyt sowisty; 2. zbudyty w sobi żal za hrichy; 3. postanowyty poprawytysia; 4 wyznaty hrichy pered swiaszczenykom u spowidi; 5. widbuty pokutu, jaku zawdaw spowidnyk. Jak. robymo ispyt sowisty? U mołytwi do Swiatoho Ducha prosymo za dobre perewedennia ispytu sowisty i za łasku dobroji spowidi. Opisla pryhadujemo sobi: koły my widbuły ostanniu ważnu spowid´, czy ne zabuły jakoho hricha i czy widbuły zadanu pokutu. Potim perechodymo po czerzi zapowidi bożi i cerkowni ta rizni rody hrichiw, i zastanowlajemosia, czy my ne prowynyłysia proty kotrojiś zapowidi słowom, diłom, dumkoju, abo załyszenniam dobroho diła. Pry tiażkych hrichach treba pryhadaty sobi jich czysło, a jakszczo ce nemożływe, todi bodaj prybłyzno, jak czasto na tyżdeń, na misiać, na rik my jich dopuskałysia. Do toho ż treba sobi pryhadaty obstawyny, czas, misce, cil, a takoż osoby j seredowyszcze, sered jakoho my hrich uczynyły, bo buwajut´ taki obstawyny, szczo zminiajut´ rid hricha, abo z łehkoho roblat´ hrich tiażkyj. Koły my pryhadały sobi wsi hrichy, todi zbudżujemo w duszi szczyryj żal za nych i postanowu poprawy, a widtak możemo wże prystupyty do spowidi. Czy ispyt sowisty robymo tilky pered spowiddiu? Dobryj chrystyjanyn robyt´ ispyt sowisty szczoweczora, poky pide na spoczynok, bo kożnoji chwyłyny treba buty hotowym na smert´. Takyj weczirnij ispyt sowisty pokazuje nam prawdywyj obraz naszoji duszi i sprawżniu naszu wartist´ pered Bohom. Szczo znaczyt´ żałuwaty za hrichy? Żałuwaty za hrichy znaczyt´ zbudyty w duszi bil (ne tilky kazaty słowamy), szczo my Boha zneważyły, i widczuty obrydżennia do swojich hrichiw. Doskonałyj żal pochodyt´ z lubowy do Boha, szczo joho my zneważały, i do Isusa Chrysta, jakoho swojim hrichom my rozpynajemo, jak każe se. Pawło. Żal, odnak, je nedoskonałyj, koły bolijemo duszeju tilky tomu, szczo my czerez hrich wtratyły nebo, a zasłużyły sobi na pekło. Czy spowid´ je ważna, jakszczo my nawmysna zatajiły tiażkyj hrich? Taka spowid´ je neważna, i czerez neji dopuskajemosia nowoho, duże tiażkoho hricha: swiatotatstwa. Szczo robymo, koły my zabuły wyznaty tiażkyj hrich na spowidi? U takim wypadku spowid´ je ważna, i my ne majemo obowjazku jiji druhyj raz powtoriaty. Wystaczaje, jak my toj hrich wyznajemo na naszij nastupnij spowidi. Jak czasto spowidatysia? Majemo obowjazok prynajmensze raz na rik, abo w nebezpeci smerty, wyznaty na spowidi tiażki hrichy, jak takoż bodaj raz na rik, koło Wełykodnia, czy to w hodyni smerty, pryjniaty swiate pryczastia. Poza tym Cerkwa zaochoczuje wirnych, bo ce dla nych duże korysne, spowidatysia bilsze raziw, nawit´ i z menszych prowyn, zwanych powsiakdennymy hrichamy, i jakomoha czastisze, a nawit´ szczodenno, pryczaszczatysia. Wzireć dobroji spowidi Mołytwa do Swiatoho Ducha Cariu nebesnyj, Utiszytelu, Dusze istyny, szczo wsiudy jesy i wse napowniajesz, skarbe dibr I żyttia podatelu, pryjdy, i wsełysia w nas, i oczysty nas wid usiakoji skwerny, i spasy, błahyj, dusz? naszi. Mołytwy pered obrachunkom sowisty Wsełaskawyj i prebłahyj Hospody! Ty ne choczesz smerty hrisznyka, ałe choczesz, szczob win nawernuwsia do tebe i żyw. Ty zawżdy hotowyj prostyty hrisznykowi i pryjniaty joho rozkajanoho do swojeji łasky. I ja, hrisznyj (hriszna), choczu widkryty pered toboju swoje serce. Jak błudnyj syn, obtiażenyj wsiakymy hrichamy, prychodżu pokirno i z pownym żałem do najlipszoho Otcia, i proszu: “Otcze, myłostywyj bud´ meni, hrisznomu (hrisznij). Ja zhriszyw, Hospody, pered toboju, i ne hidnyj (hidna) zwatysia synom twojim (doczkoju twojeju). Sohriszyw (sohriszyła) ja, Hospody, pryjmy mene, szczo kajusia”. Podaj meni, Hospody, swoju łasku, proswity mij rozum, szczob ja baczyw (baczyła) moji hrichy; rozbudy w serci prawdywyj żal i dopomoży meni szczyro wyspowidatysia. Duchu Swiatyj, poszły meni błahodat´ z wysot i proswity mij rozum, szczob ja wsi moji hrichy spiznaw (spiznała). Porusz moje serce, szczob ja szczyro żałuwaw (żałuwała) za nych i ukripy moju wolu, szczob ja swoje żyttia naprawyw (naprawyła) i odynoko tobi, Bohu nebesnomu, służyw (służyła). Preswiataja Bohorodyce, zmyłoserdysia nado mnoju i wyprosy meni prawdywe rozkajannia. Ispyt sowisty Pryhaduju sobi, koły ja ostannij raz spowidawsia (spowidałasia) i czy ne zatajiw (zatajiła) jakohoś hricha. Kotryj hrich zatajiw i skilky raziw? Pry kożnim tiażkim hrisi pryhaduju sobi, skilky raziw ja dopustywsia joho. 1-sza boża zapowid´: Nechaj ne bude w tebe czużych bohiw Czy sumniwawsia (sumniwałasia) w prawdach wiry i taki sumniwy tworyw pered kymś inszym? Stydawsia widwerto wyznawaty swoju wiru? Mowczaw, koły chtoś howoryw proty Cerkwy i wiry? Zanedbuwaw mołytwy? Jak powodywsia pid czas bohosłużennia? Nałeżaw do atejistycznych orhanizacij? 2-ha boża zapowid´: Ne wzywaj namarne imeny Boha Czy wymowlaw bez poszany imja Boha abo swiatych? Klaw? Nasmichawsia z relihijnych obriadiw? Wżywaw swiatych sliw do żartiw? Prysiahaw krywo? Nyszczyw swiaszczenni, cerkowni reczi? 3-tia boża zapowid´: Pamjataj deń swiatyj swiatkuwaty Czy opuskaw Służbu Bożu w nedili i swiata? Jak czasto? Praciuwaw tiażko w nedili abo swiata bez konecznoji potreby? Zanedbuwaw kraszcze piznaty prawdy chrystyjanśkoji wiry? 4-ta boża zapowid´: Szanuj bat´ka twoho i matir twoju Czy zneważaw swojich bat´kiw, rodycziw, uczyteliw ta nastojateliw, smutyw jich, buw jim nesłuchnianyj, newdiacznyj? Bażaw jim złoho, howoryw złe pro nych, czynyw jim krywdu? 5-ta boża zapowid´: Ne wbywaj Czy wdijaw komuś szkodu w zdorowju, braw uczast´ u bijci, rozbudżuwaw nenawyst´, bażaw komuś zła, prokłynaw, buw mstywyj? Dawaw komuś sobłazn, namowlaw do hricha? Używaw narkotyky abo dawaw jich komuś? Wkojiła abort abo pryczynywsia do nioho? 6-ta i 9-ta bożi zapowidi: Ne czużołoż; Ne pożadaj żinky błyżnioho twoho Czy lubuwawsia w neczystych dumkach, ohladaw neprystojni obrazky? Howoryw soromićki słowa? Czy pry ditiach? Uczynyw bezstydni diła, sam czy z kymś, i jak czasto? Prystawaw z bezsoromnymy lud´my? Czytaw nemoralni knyżky? Rozbyw komuś podrużżia? Buw u domi rozpusty? Sumlinno spowniaw swoji podrużni obowjazky? 7-ma i 10-ta bożi zapowidi: Ne krady; Ne pożadaj niczoho, szczo je własnistiu twoho błyżnioho Czy wkraw szczoś? Oszukaw kohoś? Robyw łehkoduszno dowhy, wytraczaw hroszi na nepotribni reczi? Zawyduwaw komuś? Skrywdyw kohoś? Naprawyw zapodijanu szkodu, widdaw pozyczenu abo znajdenu ricz? Wkojiw jakuś nesprawedływist´? 8-ma boża zapowid´: Ne swidczy łożno na błyżnioho Czy howoryw neprawdu, wyjawlaw bez potreby czużi chyby? Posudżuwaw nesprawedływo? Obmowlaw, braw uczast´ u spłetni? Wyjawyw czużu tajnu, obrazyw koho? Cerkowni zapowidi Czy łamaw pist? Opuskaw mołytwu? Propustyw wełykodniu spowid´ abo swiate pryczastia? Braw uczast´ u hucznych zabawach u zaboronenim czasi? Czytaw zli i pusti knyżky, czasopysy; dawaw jich inszym czytaty? Hołowni hrichy Czy buw hordyj? Ponyżuwaw inszych? Radiw z czyjejiś szkody abo neszczastia? Buw pjanyj? Buw linywyj? Żal i postanowa poprawytysia Hospody, Isuse Chryste, Spasytelu mij! Prosty meni moji hrichy, U swojij bezkonecznij dobroti ty skazaw, szczo ne choczesz smerty hrisznyka, ałe czekajesz, szczob win nawernuwsia i żyw. Ty, Myłoserdnyj, ne choczesz mojeji zahybeli i kożnym słowom swojeji bożestwennoji nauky kłyczesz mene do spasennia. Pryjmy ż moje szczyre kajattia, bo z ciłoho sercia żałuju za swoji hrichy i hydżusia nymy. Boże, myłostywyj bud´ meni, hrisznomu (hrisznij). Boże, oczysty moji hrichy i pomyłuj mene. Bez czysła nahriszyw (nahriszyła) ja, Hospody, prosty meni. Spowid´ Roblu znak chresta i witaju otcia spowidnyka słowamy: Sława Isusu Chrystu! Ostannij raz spowidawsia (spowidałasia) (tut każu koły). Zneważyw (zneważyła) Boha takymy hrichamy... Wyczyslaju hrichy, tak jak ja jich sobi pryhadaw (pryhadała) w ispyti sowisty. Widtak każu: Żałuju z ciłoho sercia, szczo, ja swojimy hrichamy zneważyw (zneważyła) Boha. Swiaszczenyk podaje meni nauku i zawdaje pokutu. Widtak podaje meni rozriszennia, a ja, chrestiaczyś, molusia: Boże, myłostywyj bud´ meni, hrisznomu (hrisznij). Boże, oczysty moji hrichy i pomyłuj mene. Bez czysła nahriszyw (nahriszyła) ja. Hospody, prosty meni. Koły swiaszczenyk uże daw rozriszennia, roblu znak chresta i, diakujuczy, widchodżu ta widbuwaju pokutu. Mołytwy swiaszczenyka nad kajannyk.om Hospody Boże spasennia rabiw twojich, myłostywyj, i szczedryj, i dowhoterpeływyj! Ty oboliwajesz nad naszymy złobamy. Ty ne choczesz smerty hrisznyka, ałe szczob win nawernuwsia i żyw. Sam i nyni umyłoserdysia nad rabom twojim (raboju twojeju) [imja] i podaj jomu (jij) obraz pokajannia, proszczennia hrichiw i widpuszczennia, proszczajuczy jomu (jij) wsiake prohriszennia, wolne i newolne; Prymyry i zjednaj joho (jiji) zi swiatoju twojeju Cerkwoju w Chrysti Isusi, Hospodi naszim, z jakym tobi nałeżyt´ włada i wełycz, nyni i powsiakczas, i na wiky wikiw. Amiń. Mołytwa rozriszennia Hospod´ i Boh nasz Isus Chrystos, błahodattiu i szczedrotamy swoho czołowikolubija, nechaj prostyt´ tobi, czado, \"wsi prohriszennia twoji; i ja, nedostojnyj jerej, włastiu joho, meni danoju, proszczaju i rozriszaju tebe wid usich hrichiw twojich w imja Otcia, i Syna, i Swiatoho Ducha. Amiń. Mołytwy po spowidi Bezkoneczno myłoserdnyj Hospody, diakuju tobi z ciłoho sercia, szczo ty prostyw meni moji hrichy i oczystyw moju duszu. Dopomoży meni, Hospody, szczob; ja nazawżdy staw (stała) twojeju dobroju j wirnoju dytynoju. Na majbutnie postanowlaju ne hriszyty ta unykaty wsioho, szczo mene dowodyt´ do złoho. Diakuju tobi, najdorożczyj Spasytelu, szczo ty ustanowyw swiatu tajnu pokajannia dla neszczasnych hrisznykiw. Widteper choczu rado j wirno tobi służyty, sumlinno wykonuwaty wsi moji obowjazky, poboriuwaty spokusy do hricha ta opanowuwaty wsi prystrasti. Nawczy mene, Hospody Isuse, hariacze bażaty i ochocze wykonuwaty wse te, szczo tobi je myłe. Poszły meni jasne piznannia toho, czoho wid mene żadajesz, i zmicny wolu j syłu wse te wykonuwaty. Zachorony moje serce pered spokusamy i nawczy mene piznaty twoju wolu i wirno spowniaty jiji w mojemu żytti. Hospody Isuse Chryste, umyłoserdysia nado mnoju. Preczysta Diwo, Bohorodyce, Marije. Pomoży meni jaknajkraszcze wykonuwaty bożu wolu, tak jak ty ce robyła; Bud´ mojeju zastupnyceju pered Bohom. Pokajanni mołytwy z Kanonu sw. Andreja Krytśkoho 1. Idy, okajanna dusze moja, zi swojim tiłom: spowidajsia Tworcewi twojemu i prynesy Bohowi w rozkajanni slozy. 2. Otcze! Zmałku perestupaju twoji zapowidi, i w hrichach ta w linoszczach promynuło żyttia moje. Tomu kłyczu do tebe: Pomoży meni swojeju łaskoju bodaj teper pidwestyś iz mojich hrichiw. 3. Podaj meni, Spase, ruku, jak kołyś Petrowi, i wywedy mene, Boże, z hrichownoji bezodni. Łasku j myłoserdia swoje podaj meni, za mołytwamy Preczystoji Materi, szczo rodyła tebe w czystoti, i wsich swiatych. 4. Mene, szczo prypaw duchom pered dwermy twoho myłoserdia, Spase, ne widkyń, jak nepotribnoho słuhu, u wicznu pohybil, ałe pered smertiu szcze daruj, Czołowikolubcze, proszczennia mojich hrichiw. 5. Ahncze Bożyj, szczo zniaw hrichy zi wsich ludej! Zdijmy i z mene wełykyj tiahar mojich prohriszeń i, jak myłoserdnyj, daruj meni slozy pokajannia. 6. Ty, sudde j sercewidcze mij, szczo majesz znowu pryjty z anhełamy sudyty wweś swit, pohlań myłostywym, okom na mene. I chocz ja bilsze zhriszyw (zhriszyła), niż usiaka insza ludyna, ne widkyń, a pomyłuj mene, Hospody. Amiń.
Brak komentarzy:
Prześlij komentarz