Із заходом сонця людина зустрічає темну, непевну і, можливо, страшну ніч. Однак, учні Ісуса Христа зустрічають цю темряву не в страсі чи неспокою (див. Лк. 24,29), але з переконанням, що існує вічне світло, яке ніколи не зайде і все нас оживляє. Це світло – це тихий і лагідний Спаситель святої слави, Ісус Христос.
Центр вечірні – це засвічення світла в храмі під звуки пісні “Світло тихе”. Св. Василій Великий пише, що вже за його часів цей гимн був такий давній, що ніхто не знав про його походження.
На початку вечірні оспівуємо сотворення і віддаємо подяку за красу природи (Пс. 103), яка так часто на нас впливає при заході сонця. Згадуємо нашого Спасителя, який під вечір підніс свої руки на хресті, і приніс свою кроваву жертву (Пс. 140), та просимо, щоб Господь вислухав нашу молитву.
Літургічний день починається звечора, згідно з текстом Буття 1,5: “І був вечір, і був ранок – день перший”. Тому в суботу ввечері чуємо воскресні стихири та радісний оклик “Господь воцарився”, які нам пригадують, що Христос воскрес із мертвих і володіє над всесвітом.
Опісля приходять молитви і співи, в яких просимо Господа про безгрішне закінчення дня та побожне проведення і кончину нашого життя.
У великі свята співаємо литію. В давнину був це молитовний похід по місті. Сьогодні йдемо процесійно у притвор храму. Після литії благословимо хліб, пшеницю, вино й оливу. Колись не тільки споживалось цю їжу під час цілонічного моління, але й роздавалося поблагословлену пшеницю бідним.
Диякон: Благослови, владико.
Священик: Благословен Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
Слава Тобі. Боже наш, слава Тобі.
Царю небесний, утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, скарбе дібр і життя подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, благий, душі наші.
Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас (3).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Пресвята Тройце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, посіти і зціли немочі наші імени твого ради.
Господи, помилуй (3)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Отче наш, Ти, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам днесь; і прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим; і не введи нас у спокусу, але ізбав нас від лукавого.
Священик: Бо Твоє єсть царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди:. Амінь.
Господи, помилуй (12).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Прийдіте, поклонімся цареві нашому – Богу.
Прийдіте, поклонімся Христові, цареві нашому – Богу.
Прийдіте, поклонімся і припадім до самого Господа Ісуса Христа – царя і Бога нашого.
Псалом 103
Благослови, душе моя. Господа, Господи Боже мій, Ти возвеличився єси вельми.
В ісповідання і велич-красу загорнувся Ти: одіваєшся світлом, як ризою.
Ти простираєш небо, як кожу, покриваючи водами височини свої.
Ти кладеш облаки на сходження своє, ходячи на крилах вітряних.
Ти твориш вітри ангелами своїми і слугами своїми полумінь вогненний.
Ти основуєш землю на тверді її, не похилиться на віки віків.
Безодня, як риза, одіння її, на горах стануть води.
Від погрози Твоєї побігнуть, від голосу грому твого злякаються.
Зводяться гори і сходять поля на місце, яке Ти оснував їм.
Границю Ти положив, якої не перейдуть, ні не повернуться, щоб покрити землю.
Посилаєш джерела в ярах, посеред гір перейдуть води.
Вони напоюють усіх звірів пільних, дожидають онагри в спразі своїй.
На них птиці небесні витають, з-посеред скель видадуть голос.
Ти напоюєш гори з височин своїх, плодом дід твоїх насититься земля.
Ти вирощуєш траву для скоту і зела на службу людям:
Щоб видавати хліб із землі, і вино веселить серце чоловіка.
Щоб намастити лице єлеєм, і хліб серце чоловіка укріпить.
Наситяться дерева пільні, кедри ливанські, що їх Ти насадив, там птиці загніздяться.
Журавлине жилище перед веде між ними, гори високі оленям, скелі – прибіжите зайцям.
Ти сотворив місяць задля часу, сонце пізнало захід свій.
Ти положив темряву і настала ніч, що в ній проходити будуть усі звірі дібровні.
Левенята рикають, щоб схопити і знайти від Бога поживу для себе.
Засіяло сонце, і зібралися, і в леговищах своїх ляжуть.
Вийде чоловік на діло своє і на працю свою до вечора.
Які то величні діла твої, Господи, все в премудрості сотворив Ти, сповнилася земля тварі Твоєї.
Це море велике і просторе, там гади, яким нема числа:
Животини малі з великими, там кораблі перепливають.
Змій цей, що Ти його сотворив, щоб насміхатися з нього. Все на Тебе чекає, щоб дати їм поживу у свій час.
Коли Ти дав їм, зберуть, коли Ти відкрив руку твою, все наповниться благости.
Коли ж Ти відвернеш лице, вони затривожаться, забереш їхній дух, то щезнуть і повернуться у свій прах.
Пошлеш духа твого, і створені будуть, і Ти обновиш лице землі.
Нехай буде слава Господня на віки, возвеселиться Господь ділами своїми.
Він спогляне на землю і чинить, що вона трясеться, доторкається гір, і димляться.
Заспіваю Господові в житті моїм, Богові моєму співаю, поки я є.
Нехай солодкою буде йому бесіда моя, я ж возвеселюся в Господі.
Нехай щезнуть грішники з землі, і беззаконники, щоб їх не було. Благослови, душе моя. Господа.
Повтори:Сонце пізнало захід свій, положив Ти темряву і настала ніч.
Які то величні діла твої. Господи, все в премудрості сотворив Ти.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже (3).
Мирна єктенія
Диякон: В мирі Господу помолімся.
Люди, на кожне прошення: Господи, помилуй.
За мир з висот і спасення душ наших Господу помолімся.
За мир всього світу, добрий стан святих божих церков і з’єднання всіх Господу помолімся.
За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом божим входять до нього, Господу помолімся.
За святішого вселенського архиєрея (ім’я), папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого (ім’я), і за преосвященнішого архиєпископа й митрополита нашого Кир (ім’я), боголюбивого єпископа нашого Кир (ім’я), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей Господу помолімся.
За Богом бережений народ наш, за правління і все військо Господу помолімся.
За город цей (За село це, За святу обитель цю), і за всякий город, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господу помолімся.
За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господу помолімся.
За плаваючих, подорожуючих (на землі і в повітрі), недужих, страждаючих, полонених, і за спасення їх Господу помолімся.
Щоб ізбавитися нам від усякої скорби, гніву, й нужди, Господу помолімся.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Люди: Тобі, Господи.
Священик:. Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклонення, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
“Блажен муж”
Блажен муж, – Алилуя, –- що не йде на раду нечестивих. Алилуя, тричі (Пс. 1,1).
Бо знає Господь путь праведних, і путь нечестивих погибне. Алилуя, тричі (Пс. 1,6).
Служіте Господові зі страхом і радуйтеся йому з трепетом. Алилуя, тричі: (Пс. 2,11).
Блаженні всі, що надіються на нього. Алилуя, тричі (Пс. 2,12).
У суботу: Воскресни, Господи, спаси мене. Боже мій. Алилуя, тричі (Пс. 3,8).
У свята: Господи, чому так намножилося тих, що напастують мене. Алилуя, тричі (Пс. 3,2).
Господнє є спасення і на людей твоїх благословення Твоє. Алилуя, тричі (Пс. 3,9).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. Алилуя, тричі.
І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Алилуя, тричі.
Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже (3).
Мала єктенія
Диякон: Ще і ще в мирі Господу помолімся.
Люди: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Люди: Господи, помилуй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Люди:. Тобі, Господи.
Священик: Бо твоя є влада і Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
“Господи, візвав я до Тебе”:
Псалом 140
Господи, візвав я до Тебе, вислухай мене.
Приспів: Вислухай мене, Господи.
Господи, візвав я до Тебе, вислухай мене. Почуй голос моління мого, коли я взиваю до Тебе.
Вислухай мене, Господи.
Нехай направиться молитва моя, як кадило, перед тобою, підношення рук моїх, жертва вечірняя.
Вислухай мене. Господи.
Положи, Господи, охорону устам моїм і двері огороди губам моїм.
Не наклони серця до словес лукавства, щоб вигадувати приводи для гріхів.
З людьми, що чинять беззаконня, і не буду причисленим до вибраних їх.
Нехай покарає мене праведник милістю і обвинуватить мене, а єлей грішного нехай не намастить голови моєї.
Бо ще й молитва моя в уподобаннях їх, пожертвовані були при камені судді їх.
Почують слова мої, бо були в силі. Як товща землі розірвалася на землі, розсіялися кості їх перед адом.
Бо до Тебе. Господи, Господи, очі мої, на Тебе уповав я, не відійми душі моєї.
Охорони мене від сіті, яку заставили на мене, і від соблазні тих, що чинять беззаконня.
Впадуть у сіть свою грішники, єдиний я, аж. доки пройду.
Псалом 141
Голосом моїм до Господа візвав я, голосом моїм до Господа помолився.
Проллю перед ним моління моє, печаль мою перед ним сповіщу.
Коли іщезав від мене дух мій, то Ти пізнав стежки мої. На цій путі, по якій я ходив, скрили сіть на мене.
Дивився я на право і споглядав, і не було, хто знав би мене.
Пропала втеча для мене, і нема, хто 6 шукав душі моєї.
Візвав я до Тебе. Господи, я сказав: Ти єси уповання моє, Ти моя часть на землі живих.
Зваж на моління моє, бо я дуже упокорений.
Ізбав мене від гонителів моїх, бо вони скріпилися більше мене.
Тут переплітаються стихи псалма зі стихирами-служби.
Виведи із темниці душу мою, щоб сповідуватися імені Твоєму.
Мене ждуть праведники, доки нагородиш мене.
Псалом 129
Із глибини візвав я до Тебе. Господи; Господи, почуй голос мій.
Нехай будуть вуха твої уважливі до голосу моління мого.
Якщо на беззаконня зважатимеш, Господи, Господи, хто встоїться, бо у Тебе очищення є.
Імени твого ради чекав я на Тебе, Господи, чекала душа моя на слово Твоє; уповала душа моя на Господа.
Від ранньої сторожі до ночі, від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.
Бо в Господа милість і багате в нього ізбавління. і той ізбавить Ізраїля від усіх беззаконь його.
Псалом 116
Хваліть Господа, всі народи, хваліть його, всі люди.
Бо утвердилася милість його на нас і істина Господня перебуває на віки.
Вхід
Диякон: Господу помолімся.
Священик: Благий чоловіколюбче царю, що все благословив, молимося Тобі усильно, серцем сокрушеним і духом смиренним, благослови входи наші і виходи, Христе, істинний Боже наш, бо пришестя Твоє, і возшестя, і проживання з людьми благословенне є, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Диякон: Премудрість, прості.
“Світло тихе”
Світло тихе святої слави безсмертного Отця небесного, святого, блаженного, Ісусе Христе, прийшовши на захід сонця, побачивши світло вечірнє, оспівуємо Отця, і Сина, і Святого Духа – Бога. Достоїн єси у всі часи оспівуваним бути голосами преподобними. Сину Божий, що даєш життя всьому світу, ради чого ввесь світ славить Тебе.
Прокімен
Диякон: Будьмо уважні.
Священик: Мир всім.
Диякон: Премудрість. Будьмо уважні.
У суботу прокімен: Господь воцарився, в красу зодягнувся
Стих 1: Зодягнувся Господь у силу і перепоясався (Пс. 92,1).
Стих 2: Він бо утвердив вселенну, вона не порушиться (Пс. 92,1).
Стих 3: Домові Твоєму, Господи, належить святість на довгі дні (Пс. 92, 5).
У неділю прокімен: Це нині благословіте Господа, всі раби Господні (Пс. 133,1).
Стих: Стоячі в храмі Господнім, у дворах Бога нашого (Пс. 133,1).
Єктенія усильного благання
Диякон: Промовмо всі з усій душі і з усій мислі нашої промовмо.
Люди: Господи, помилуй.
Господи вседержителю, Боже отців наших, молимось Тобі, вислухай і помилуй.
Люди:. Господи, помилуй.
Помилуй нас, Боже по великій милості твоїй, молимось Тобі, вислухай і помилуй.
Люди, на кожне прошення: Господи, помилуй (3)
Ще молимось за святішого вселенського архиєрея (ім’я),папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого (ім’я), і преосвященнішого архиєпископа й митрополита нашого Кир (ім’я), боголюбивого єпископа нашого Кир (ім’я), [у монастирях: і за всечесніших отців наших, архимандрита (ім’я), протоігумена (ім’я), ігумена (ім’я)], за тих, що служать і послужили у святім храмі цім [у монастирях: у святій обителі цій], і за отців наших духовних, і всю во Христі братію нашу.
Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.
Ще молимось за предстоячих людей, що очікують від Тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.
Священик: Бо милостивий і чоловіколюбець Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
„Сподоби, Господи”
Сподоби, Господи, у вечір цей без гріха охоронитися нам.
Благословен єси. Господи, Боже отців наших, і хвальне і прославлене ім’я Твоє на віки. Амінь.
Нехай буде, Господи, милість твоя на нас, бо ми уповали на Тебе.
Благословен єси. Господи, навчи нас правосудів твоїх.
Благословен єси. Владико, врозуми нам правосуди твої.
Благословен єси. Святий, просвіти нас правосудами твоїми.
Господи, милість твоя повік, ділами рук твоїх не погорди.
Тобі належить хвала, Тобі належить співання.
Тобі слава належить. Отцю, і Сину, і Святому Духові.
І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Прохальна єктенія
Диякон: Сповнім вечірню молитву нашу Господеві.
Люди: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Люди: Господи, помилуй.
Вечора всього звершеного, святого, мирного й безгрішного у Господа просім.
Люди, на кожне прошення: Подай, Господи.
Ангела миру, вірного наставника, хоронителя душ і тілес наших у Господа просім.
Прощення й відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім.
Доброго й пожиточного душам нашим і миру для світу у Господа просім.
Осталий час життя нашого в мирі й покаянні скінчити у Господа просім.
Християнської кончини життя нашого, безболісної, бездоганної, мирної, і доброго одвіту на страшнім судищі Христовім просім.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Люди: Тобі, Господи.
Священик: Бо Ти благий і чоловіколюбець Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди:. Амінь.
Священик: Мир всім.
Люди: І духові Твоєму.
Диякон: Голови ваші Господові приклоніть.
Люди: Тобі, Господи.
Священик: Господи Боже наш, що прихилив небеса і зійшов на спасення роду людського, споглянь на рабів твоїх і на насліддя Твоє. Бо перед тобою, страшним і чоловіколюбцем суддею, твої раби схилили голови і свої шиї упокорили, не від людей очікуючи помочі, але Твоєї очікуючи милости і надіючися на Твоє спасення.
Охорони їх на всякий час, і після цього вечора, і в ніч, що надходить, від усякого ворога, від усякого противного диявольського діяння, і від помислів марних і спогадів лукавих.
Нехай буде влада царства твого благословенна і препрославлена, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
Тут співається стихири на стиховнах.
Відтак:
“Нині відпускаєш”
Нині відпускаєш раба твого, Владико, по глаголу Твоєму з миром; бо виділи очі мої спасення Твоє, яке Ти уготовив перед лицем усіх людей: Світло на одкровення народам і на славу людей твоїх Ізраїля (Лк. 2,29-32).
Трисвяте, і по Отче наш: тропарі за уставом.
Великий відпуст
Диякон: Премудрість.
Люди: Благослови.
Священик: Ти благословенний і препрославлений Христос Бог наш, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь. Утверди, Боже, святую православну (католицьку) віру на віки віків.
Диякон: Пресвятая Богородице, спаси нас.
Люди: Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, Тебе величаємо.
Священик: Слава Тобі, Христе Боже, уповання наше, слава Тобі.
Люди: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3). Благослови.
Христос (у суботу ввечорі: що воскрес із мертвих), істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, святого (якого є храм і якого є день), і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.
Люди: Амінь.
CZYN WECZIRNI
Iz zachodom soncia ludyna zustriczaje temnu, nepewnu i, możływo, strasznu nicz. Odnak, uczni Isusa Chrysta zustriczajut´ ciu temriawu ne w strasi czy nespokoju (dyw. Łk. 24,29), ałe z perekonanniam, szczo isnuje wiczne switło, jake nikoły ne zajde i wse nas ożywlaje. Ce switło – ce tychyj i łahidnyj Spasytel swiatoji sławy, Isus Chrystos. Centr weczirni – ce zaswiczennia switła w chrami pid zwuky pisni “Switło tyche”. Sw. Wasylij Wełykyj pysze, szczo wże za joho czasiw cej hymn buw takyj dawnij, szczo nichto ne znaw pro joho pochodżennia. Na poczatku weczirni ospiwujemo sotworennia i widdajemo podiaku za krasu pryrody (Ps. 103), jaka tak czasto na nas wpływaje pry zachodi soncia. Zhadujemo naszoho Spasytela, jakyj pid weczir pidnis swoji ruky na chresti, i prynis swoju krowawu żertwu (Ps. 140), ta prosymo, szczob Hospod´ wysłuchaw naszu mołytwu. Liturhicznyj deń poczynajet´sia zweczora, zhidno z tekstom Buttia 1,5: “I buw weczir, i buw ranok – deń perszyj”. Tomu w subotu wweczeri czujemo woskresni stychyry ta radisnyj okłyk “Hospod´ wocarywsia”, jaki nam pryhadujut´, szczo Chrystos woskres iz mertwych i wołodije nad wseswitom. Opisla prychodiat´ mołytwy i spiwy, w jakych prosymo Hospoda pro bezhriszne zakinczennia dnia ta pobożne prowedennia i konczynu naszoho żyttia. U wełyki swiata spiwajemo łytiju. W dawnynu buw ce mołytownyj pochid po misti. Siohodni jdemo procesijno u prytwor chramu. Pisla łytiji błahosłowymo chlib, pszenyciu, wyno j oływu. Kołyś ne tilky spożywałoś ciu jiżu pid czas ciłonicznoho molinnia, ałe j rozdawałosia pobłahosłowłenu pszenyciu bidnym.
Dyjakon: Błahosłowy, władyko. Swiaszczenyk: Błahosłowen Boh nasz zawżdy, nyni i powsiakczas, i na wiky wikiw. Ludy: Amiń. Sława Tobi. Boże nasz, sława Tobi. Cariu nebesnyj, utiszytelu, Dusze istyny, szczo wsiudy jesy i wse napowniajesz, skarbe dibr i żyttia podatelu, pryjdy i wsełysia w nas, i oczysty nas wid usiakoji skwerny, i spasy, błahyj, duszi naszi. Swiatyj Boże, swiatyj kripkyj, swiatyj bezsmertnyj, pomyłuj nas (3). Sława Otciu, i Synu, i Swiatomu Duchowi, i nyni, i powsiakczas, i na wiky wikiw. Amiń. Preswiata Trojce, pomyłuj nas; Hospody, oczysty hrichy naszi; Władyko, prosty bezzakonnia naszi; Swiatyj, posity i zciły nemoczi naszi imeny twoho rady. Hospody, pomyłuj (3) Sława Otciu, i Synu, i Swiatomu Duchowi, i nyni, i powsiakczas, i na wiky wikiw. Amiń. Otcze nasz, Ty, szczo jesy na nebesach, nechaj swiatyt´sia imja Twoje, nechaj pryjde carstwo Twoje, nechaj bude wola twoja, jak na nebi, tak i na zemli. Chlib nasz nasuszcznyj daj nam dneś; i prosty nam dowhy naszi, jak i my proszczajemo dowżnykam naszym; i ne wwedy nas u spokusu, ałe izbaw nas wid łukawoho. Swiaszczenyk: Bo Twoje jest´ carstwo, i syła, i sława, Otcia, i Syna, i Swiatoho Ducha, nyni i powsiakczas, i na wiky wikiw. Ludy:. Amiń. Hospody, pomyłuj (12). Sława Otciu, i Synu, i Swiatomu Duchowi, i nyni, i powsiakczas, i na wiky wikiw. Amiń. Pryjdite, pokłonimsia carewi naszomu – Bohu. Pryjdite, pokłonimsia Chrystowi, carewi naszomu – Bohu. Pryjdite, pokłonimsia i prypadim do samoho Hospoda Isusa Chrysta – caria i Boha naszoho. Psałom 103 Błahosłowy, dusze moja. Hospoda, Hospody Boże mij, Ty wozwełyczywsia jesy welmy. W ispowidannia i wełycz-krasu zahornuwsia Ty: odiwajeszsia switłom, jak ryzoju. Ty prostyrajesz nebo, jak kożu, pokrywajuczy wodamy wysoczyny swoji. Ty kładesz obłaky na schodżennia swoje, chodiaczy na kryłach witrianych. Ty tworysz witry anhełamy swojimy i słuhamy swojimy połumiń wohnennyj. Ty osnowujesz zemlu na twerdi jiji, ne pochyłyt´sia na wiky wikiw. Bezodnia, jak ryza, odinnia jiji, na horach stanut´ wody. Wid pohrozy Twojeji pobihnut´, wid hołosu hromu twoho zlakajut´sia. Zwodiat´sia hory i schodiat´ pola na misce, jake Ty osnuwaw jim. Hranyciu Ty położyw, jakoji ne perejdut´, ni ne powernut´sia, szczob pokryty zemlu. Posyłajesz dżereła w jarach, posered hir perejdut´ wody. Wony napojujut´ usich zwiriw pilnych, dożydajut´ onahry w sprazi swojij. Na nych ptyci nebesni wytajut´, z-posered skel wydadut´ hołos. Ty napojujesz hory z wysoczyn swojich, płodom did twojich nasytyt´sia zemla. Ty wyroszczujesz trawu dla skotu i zeła na służbu ludiam: Szczob wydawaty chlib iz zemli, i wyno wesełyt´ serce czołowika. Szczob namastyty łyce jełejem, i chlib serce czołowika ukripyt´. Nasytiat´sia derewa pilni, kedry ływanśki, szczo jich Ty nasadyw, tam ptyci zahnizdiat´sia. Żurawłyne żyłyszcze pered wede miż nymy, hory wysoki ołeniam, skeli – prybiżyte zajciam. Ty sotworyw misiać zadla czasu, sonce piznało zachid swij. Ty położyw temriawu i nastała nicz, szczo w nij prochodyty budut´ usi zwiri dibrowni. Łeweniata rykajut´, szczob schopyty i znajty wid Boha pożywu dla sebe. Zasijało sonce, i zibrałysia, i w łehowyszczach swojich lażut´. Wyjde czołowik na diło swoje i na praciu swoju do weczora. Jaki to wełyczni diła twoji, Hospody, wse w premudrosti sotworyw Ty, spownyłasia zemla twari Twojeji. Ce more wełyke i prostore, tam hady, jakym nema czysła: Żywotyny mali z wełykymy, tam korabli perepływajut´. Zmij cej, szczo Ty joho sotworyw, szczob nasmichatysia z nioho. Wse na Tebe czekaje, szczob daty jim pożywu u swij czas. Koły Ty daw jim, zberut´, koły Ty widkryw ruku twoju, wse napownyt´sia błahosty. Koły ż Ty widwernesz łyce, wony zatrywożat´sia, zaberesz jichnij duch, to szczeznut´ i powernut´sia u swij prach. Poszłesz ducha twoho, i stworeni budut´, i Ty obnowysz łyce zemli. Nechaj bude sława Hospodnia na wiky, wozwesełyt´sia Hospod´ diłamy swojimy. Win spohlane na zemlu i czynyt´, szczo wona triaset´sia, dotorkajet´sia hir, i dymlat´sia. Zaspiwaju Hospodowi w żytti mojim, Bohowi mojemu spiwaju, poky ja je. Nechaj sołodkoju bude jomu besida moja, ja ż wozweselusia w Hospodi. Nechaj szczeznut´ hrisznyky z zemli, i bezzakonnyky, szczob jich ne buło. Błahosłowy, dusze moja. Hospoda. Powtory:Sonce piznało zachid swij, położyw Ty temriawu i nastała nicz. Jaki to wełyczni diła twoji. Hospody, wse w premudrosti sotworyw Ty. Sława Otciu, i Synu, i Swiatomu Duchowi, i nyni, i powsiakczas, i na wiky wikiw. Amiń. Ałyłuja, ałyłuja, ałyłuja, sława Tobi, Boże (3). Myrna jektenija Dyjakon: W myri Hospodu pomolimsia. Ludy, na kożne proszennia: Hospody, pomyłuj. Za myr z wysot i spasennia dusz naszych Hospodu pomolimsia. Za myr wsioho switu, dobryj stan swiatych bożych cerkow i zjednannia wsich Hospodu pomolimsia. Za swiatyj chram cej i tych, szczo z wiroju, błahohowinniam i strachom bożym wchodiat´ do nioho, Hospodu pomolimsia. Za swiatiszoho wsełenśkoho archyjereja (imja), papu Rymśkoho, i za błażenniszoho patrijarcha naszoho (imja), i za preoswiaszczenniszoho archyjepyskopa j mytropołyta naszoho Kyr (imja), boholubywoho jepyskopa naszoho Kyr (imja), czesne preswiterstwo, u Chrysti dyjakonstwo, za wweś pryczet i ludej Hospodu pomolimsia. Za Bohom bereżenyj narod nasz, za prawlinnia i wse wijśko Hospodu pomolimsia. Za horod cej (Za seło ce, Za swiatu obytel ciu), i za wsiakyj horod, krajinu, i za tych, szczo wiroju żywut´ u nych, Hospodu pomolimsia. Za dobre polittia, za wrożaj płodiw zemnych i czasy myrni Hospodu pomolimsia. Za pławajuczych, podorożujuczych (na zemli i w powitri), nedużych, strażdajuczych, połonenych, i za spasennia jich Hospodu pomolimsia. Szczob izbawytysia nam wid usiakoji skorby, hniwu, j nużdy, Hospodu pomolimsia. Zastupy, spasy, pomyłuj i ochorony nas, Boże, Twojeju błahodattiu. Preswiatu, preczystu, prebłahosłowennu, sławnu Władyczyciu naszu Bohorodyciu i prysnodiwu Mariju, z usima swiatymy pomjanuwszy, sami sebe, i odyn odnoho, i wse żyttia nasze Chrystu Bohowi widdajmo. Ludy: Tobi, Hospody. Swiaszczenyk:. Bo Tobi nałeżyt´ usiaka sława, czest´ i pokłonennia, Otciu, i Synu, i Swiatomu Duchowi, nyni i powsiakczas, i na wiky wikiw. Ludy: Amiń. “Błażen muż” Błażen muż, – Ałyłuja, –- szczo ne jde na radu neczestywych. Ałyłuja, tryczi (Ps. 1,1). Bo znaje Hospod´ put´ prawednych, i put´ neczestywych pohybne. Ałyłuja, tryczi (Ps. 1,6). Służite Hospodowi zi strachom i radujtesia jomu z trepetom. Ałyłuja, tryczi: (Ps. 2,11). Błażenni wsi, szczo nadijut´sia na nioho. Ałyłuja, tryczi (Ps. 2,12). U subotu: Woskresny, Hospody, spasy mene. Boże mij. Ałyłuja, tryczi (Ps. 3,8). U swiata: Hospody, czomu tak namnożyłosia tych, szczo napastujut´ mene. Ałyłuja, tryczi (Ps. 3,2). Hospodnie je spasennia i na ludej twojich błahosłowennia Twoje. Ałyłuja, tryczi (Ps. 3,9). Sława Otciu, i Synu, i Swiatomu Duchowi. Ałyłuja, tryczi. I nyni, i powsiakczas, i na wiky wikiw. Amiń. Ałyłuja, tryczi. Ałyłuja, ałyłuja, ałyłuja, sława Tobi, Boże (3). Mała jektenija Dyjakon: Szcze i szcze w myri Hospodu pomolimsia. Ludy: Hospody, pomyłuj. Zastupy, spasy, pomyłuj i ochorony nas, Boże, Twojeju błahodattiu. Ludy: Hospody, pomyłuj. Preswiatu, preczystu, prebłahosłowennu, sławnu Władyczyciu naszu Bohorodyciu i prysnodiwu Mariju, z usima swiatymy pomjanuwszy, sami sebe, i odyn odnoho, i wse żyttia nasze Chrystu Bohowi widdajmo. Ludy:. Tobi, Hospody. Swiaszczenyk: Bo twoja je włada i Twoje je carstwo, i syła, i sława, Otcia, i Syna, i Swiatoho Ducha, nyni i powsiakczas, i na wiky wikiw. Ludy: Amiń. “Hospody, wizwaw ja do Tebe”: Psałom 140 Hospody, wizwaw ja do Tebe, wysłuchaj mene. Pryspiw: Wysłuchaj mene, Hospody. Hospody, wizwaw ja do Tebe, wysłuchaj mene. Poczuj hołos molinnia moho, koły ja wzywaju do Tebe. Wysłuchaj mene, Hospody. Nechaj naprawyt´sia mołytwa moja, jak kadyło, pered toboju, pidnoszennia ruk mojich, żertwa weczirniaja. Wysłuchaj mene. Hospody. Położy, Hospody, ochoronu ustam mojim i dweri ohorody hubam mojim. Ne nakłony sercia do słowes łukawstwa, szczob wyhaduwaty prywody dla hrichiw. Z lud´my, szczo czyniat´ bezzakonnia, i ne budu pryczysłenym do wybranych jich. Nechaj pokaraje mene prawednyk mylistiu i obwynuwatyt´ mene, a jełej hrisznoho nechaj ne namastyt´ hołowy mojeji. Bo szcze j mołytwa moja w upodobanniach jich, pożertwowani buły pry kameni suddi jich. Poczujut´ słowa moji, bo buły w syli. Jak towszcza zemli rozirwałasia na zemli, rozsijałysia kosti jich pered adom. Bo do Tebe. Hospody, Hospody, oczi moji, na Tebe upowaw ja, ne widijmy duszi mojeji. Ochorony mene wid siti, jaku zastawyły na mene, i wid sobłazni tych, szczo czyniat´ bezzakonnia. Wpadut´ u sit´ swoju hrisznyky, jedynyj ja, aż. doky projdu. Psałom 141 Hołosom mojim do Hospoda wizwaw ja, hołosom mojim do Hospoda pomoływsia. Prollu pered nym molinnia moje, peczal moju pered nym spowiszczu. Koły iszczezaw wid mene duch mij, to Ty piznaw steżky moji. Na cij puti, po jakij ja chodyw, skryły sit´ na mene. Dywywsia ja na prawo i spohladaw, i ne buło, chto znaw by mene. Propała wtecza dla mene, i nema, chto 6 szukaw duszi mojeji. Wizwaw ja do Tebe. Hospody, ja skazaw: Ty jesy upowannia moje, Ty moja czast´ na zemli żywych. Zważ na molinnia moje, bo ja duże upokorenyj. Izbaw mene wid honyteliw mojich, bo wony skripyłysia bilsze mene. Tut pereplitajut´sia stychy psałma zi stychyramy-służby. Wywedy iz temnyci duszu moju, szczob spowiduwatysia imeni Twojemu. Mene żdut´ prawednyky, doky nahorodysz mene. Psałom 129 Iz hłybyny wizwaw ja do Tebe. Hospody; Hospody, poczuj hołos mij. Nechaj budut´ wucha twoji uważływi do hołosu molinnia moho. Jakszczo na bezzakonnia zważatymesz, Hospody, Hospody, chto wstojit´sia, bo u Tebe oczyszczennia je. Imeny twoho rady czekaw ja na Tebe, Hospody, czekała dusza moja na słowo Twoje; upowała dusza moja na Hospoda. Wid rannioji storożi do noczi, wid rannioji storożi nechaj upowaje Izrajil na Hospoda. Bo w Hospoda mylist´ i bahate w nioho izbawlinnia. i toj izbawyt´ Izrajila wid usich bezzakoń joho. Psałom 116 Chwalit´ Hospoda, wsi narody, chwalit´ joho, wsi ludy. Bo utwerdyłasia mylist´ joho na nas i istyna Hospodnia perebuwaje na wiky. Wchid Dyjakon: Hospodu pomolimsia. Swiaszczenyk: Błahyj czołowikolubcze cariu, szczo wse błahosłowyw, mołymosia Tobi usylno, sercem sokruszenym i duchom smyrennym, błahosłowy wchody naszi i wychody, Chryste, istynnyj Boże nasz, bo pryszestia Twoje, i wozszestia, i prożywannia z lud´my błahosłowenne je, zawżdy, nyni i powsiakczas, i na wiky wikiw. Amiń. Dyjakon: Premudrist´, prosti. “Switło tyche” Switło tyche swiatoji sławy bezsmertnoho Otcia nebesnoho, swiatoho, błażennoho, Isuse Chryste, pryjszowszy na zachid soncia, pobaczywszy switło weczirnie, ospiwujemo Otcia, i Syna, i Swiatoho Ducha – Boha. Dostojin jesy u wsi czasy ospiwuwanym buty hołosamy prepodobnymy. Synu Bożyj, szczo dajesz żyttia wsiomu switu, rady czoho wweś swit sławyt´ Tebe. Prokimen Dyjakon: Bud´mo uważni. Swiaszczenyk: Myr wsim. Dyjakon: Premudrist´. Bud´mo uważni. U subotu prokimen: Hospod´ wocarywsia, w krasu zodiahnuwsia Stych 1: Zodiahnuwsia Hospod´ u syłu i perepojasawsia (Ps. 92,1). Stych 2: Win bo utwerdyw wsełennu, wona ne poruszyt´sia (Ps. 92,1). Stych 3: Domowi Twojemu, Hospody, nałeżyt´ swiatist´ na dowhi dni (Ps. 92, 5). U nedilu prokimen: Ce nyni błahosłowite Hospoda, wsi raby Hospodni (Ps. 133,1). Stych: Stojaczi w chrami Hospodnim, u dworach Boha naszoho (Ps. 133,1). Jektenija usylnoho błahannia Dyjakon: Promowmo wsi z usij duszi i z usij mysli naszoji promowmo. Ludy: Hospody, pomyłuj. Hospody wsederżytelu, Boże otciw naszych, mołymoś Tobi, wysłuchaj i pomyłuj. Ludy:. Hospody, pomyłuj. Pomyłuj nas, Boże po wełykij myłosti twojij, mołymoś Tobi, wysłuchaj i pomyłuj. Ludy, na kożne proszennia: Hospody, pomyłuj (3) Szcze mołymoś za swiatiszoho wsełenśkoho archyjereja (imja),papu Rymśkoho, i za błażenniszoho patrijarcha naszoho (imja), i preoswiaszczenniszoho archyjepyskopa j mytropołyta naszoho Kyr (imja), boholubywoho jepyskopa naszoho Kyr (imja), [u monastyriach: i za wseczesniszych otciw naszych, archymandryta (imja), protoihumena (imja), ihumena (imja)], za tych, szczo służat´ i posłużyły u swiatim chrami cim [u monastyriach: u swiatij obyteli cij], i za otciw naszych duchownych, i wsiu wo Chrysti bratiju naszu. Szcze mołymoś za Bohom bereżenyj narod nasz, za prawlinnia i za wse wijśko. Szcze mołymoś za predstojaczych ludej, szczo oczikujut´ wid Tebe wełykoji i bahatoji myłosty, za tych, szczo tworiat´ nam myłostyniu, i za wsich prawosławnych chrystyjan. Swiaszczenyk: Bo myłostywyj i czołowikolubeć Boh jesy, i Tobi sławu wozsyłajemo, Otciu, i Synu, i Swiatomu Duchowi, nyni i powsiakczas, i na wiky wikiw. Ludy: Amiń. „Spodoby, Hospody” Spodoby, Hospody, u weczir cej bez hricha ochoronytysia nam. Błahosłowen jesy. Hospody, Boże otciw naszych, i chwalne i prosławłene imja Twoje na wiky. Amiń. Nechaj bude, Hospody, mylist´ twoja na nas, bo my upowały na Tebe. Błahosłowen jesy. Hospody, nawczy nas prawosudiw twojich. Błahosłowen jesy. Władyko, wrozumy nam prawosudy twoji. Błahosłowen jesy. Swiatyj, proswity nas prawosudamy twojimy. Hospody, mylist´ twoja powik, diłamy ruk twojich ne pohordy. Tobi nałeżyt´ chwała, Tobi nałeżyt´ spiwannia. Tobi sława nałeżyt´. Otciu, i Synu, i Swiatomu Duchowi. I nyni, i powsiakczas, i na wiky wikiw. Amiń. Prochalna jektenija Dyjakon: Spownim weczirniu mołytwu naszu Hospodewi. Ludy: Hospody, pomyłuj. Zastupy, spasy, pomyłuj i ochorony nas, Boże, Twojeju błahodattiu. Ludy: Hospody, pomyłuj. Weczora wsioho zwerszenoho, swiatoho, myrnoho j bezhrisznoho u Hospoda prosim. Ludy, na kożne proszennia: Podaj, Hospody. Anheła myru, wirnoho nastawnyka, choronytela dusz i tiłes naszych u Hospoda prosim. Proszczennia j widpuszczennia hrichiw i prohriszeń naszych u Hospoda prosim. Dobroho j pożytocznoho duszam naszym i myru dla switu u Hospoda prosim. Ostałyj czas żyttia naszoho w myri j pokajanni skinczyty u Hospoda prosim. Chrystyjanśkoji konczyny żyttia naszoho, bezbolisnoji, bezdohannoji, myrnoji, i dobroho odwitu na strasznim sudyszczi Chrystowim prosim. Preswiatu, preczystu, prebłahosłowennu, sławnu Władyczyciu naszu Bohorodyciu i prysnodiwu Mariju, z usima swiatymy pomjanuwszy, sami sebe, i odyn odnoho, i wse żyttia nasze Chrystu Bohowi widdajmo. Ludy: Tobi, Hospody. Swiaszczenyk: Bo Ty błahyj i czołowikolubeć Boh jesy, i Tobi sławu wozsyłajemo, Otciu, i Synu, i Swiatomu Duchowi, nyni i powsiakczas, i na wiky wikiw. Ludy:. Amiń. Swiaszczenyk: Myr wsim. Ludy: I duchowi Twojemu. Dyjakon: Hołowy waszi Hospodowi prykłonit´. Ludy: Tobi, Hospody. Swiaszczenyk: Hospody Boże nasz, szczo prychyływ nebesa i zijszow na spasennia rodu ludśkoho, spohlań na rabiw twojich i na nasliddia Twoje. Bo pered toboju, strasznym i czołowikolubcem suddeju, twoji raby schyłyły hołowy i swoji szyji upokoryły, ne wid ludej oczikujuczy pomoczi, ałe Twojeji oczikujuczy myłosty i nadijuczysia na Twoje spasennia. Ochorony jich na wsiakyj czas, i pisla cioho weczora, i w nicz, szczo nadchodyt´, wid usiakoho woroha, wid usiakoho protywnoho dyjawolśkoho dijannia, i wid pomysliw marnych i spohadiw łukawych. Nechaj bude włada carstwa twoho błahosłowenna i preprosławłena, Otcia, i Syna, i Swiatoho Ducha, nyni i powsiakczas, i na wiky wikiw. Ludy: Amiń. Tut spiwajet´sia stychyry na stychownach. Widtak: “Nyni widpuskajesz” Nyni widpuskajesz raba twoho, Władyko, po hłahołu Twojemu z myrom; bo wydiły oczi moji spasennia Twoje, jake Ty uhotowyw pered łycem usich ludej: Switło na odkrowennia narodam i na sławu ludej twojich Izrajila (Łk. 2,29-32). Tryswiate, i po Otcze nasz: tropari za ustawom. Wełykyj widpust Dyjakon: Premudrist´. Ludy: Błahosłowy. Swiaszczenyk: Ty błahosłowennyj i preprosławłenyj Chrystos Boh nasz, zawżdy, nyni i powsiakczas, i na wiky wikiw. Ludy: Amiń. Utwerdy, Boże, swiatuju prawosławnu (katołyćku) wiru na wiky wikiw. Dyjakon: Preswiataja Bohorodyce, spasy nas. Ludy: Czesniszu wid cheruwymiw i nezriwnianno sławniszu wid serafymiw, szczo bez zotlinnia Boha Słowo porodyła, suszczu Bohorodyciu, Tebe wełyczajemo. Swiaszczenyk: Sława Tobi, Chryste Boże, upowannia nasze, sława Tobi. Ludy: Sława Otciu, i Synu, i Swiatomu Duchowi, i nyni, i powsiakczas, i na wiky wikiw. Amiń. Hospody, pomyłuj (3). Błahosłowy. Chrystos (u subotu wweczori: szczo woskres iz mertwych), istynnyj Boh nasz, mołytwamy preczystoji swojeji Materi, swiatych sławnych i wsechwalnych apostoliw, swiatoho (jakoho je chram i jakoho je deń), i wsich swiatych, pomyłuje i spase nas, jak błahyj i czołowikolubeć. Ludy: Amiń.
Brak komentarzy:
Prześlij komentarz