“Страждає хто між вами? Хай молиться. Радіє хто? Хай псалми співає. Нездужає хто між вами? Хай прикличе пресвітерів церковних і хай вони моляться над ним, помазавши його єлеєм в ім’я Господнє. Молитва віри спасе недужого, і Господь його підійме; і як він учинив гріхи, вони йому простяться. Сповідайте, отже, один одному гріхи ваші і моліться один за одного, щоб вам видужати. Ревна молитва праведника має велику силу” (Як. 5,1316).
Перебуваючи серед людей за свого земського життя, Ісус зціляв-оздоровляв хворих, немічних, недужих. Сьогодні Церква продовжує зціляючу дію Спасителя, коли помазує віруючих-хворих оливою у святій тайні єлеопомазання.
Очевидно, не кожна людина, що одержує це таїнство, зціляється фізично, бо остаточною ціллю людського життя не є здоров’я, але спасення. Та Святий Дух словами апостола Якова нас запевняє, що людина стрічає Господа у цім таїнстві і, найважніше, одержує внутрішнє–душевне зцілення від гріхів, свідомих і несвідомих, з цілого життя.
В єлеопомазанні священик помазує хрестообразно частини тіла, бо Христос опікується цілою нашою істотою. За словами апостола, наше тіло – це “храм Святого Духа” (1 Кр. 6,19).
Читання апостола і євангелія в цьому чині є важливим засобом для скріплення сил недужого, бо слово боже – це слово спасення.
Тайна ця не є тільки для тих, що стоять на порозі смерти. Єлеопомазання є для всіх, що потребують божого благословення в поважній недузі і бажають повороту до здоров’я – душі і тіла.
Молитва на освячення єлея
Господи, ти милістю і щедротами твоїми зціляєш рани душ і тілес наших. Сам, Владико, освяти єлей цей, щоб він був для тих, що помазуються ним, на зцілення і на припинення всякого терпіння, скверни плоті і духа, і всякого зла, щоб і в ньому прославилося твоє пресвяте ім’я, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Молитва помазання недужого
Отче святий, лікарю душ і тілес, ти послав єдинородного твого Сина, Господа нашого Ісуса Христа, що зціляє всяку недугу і рятує від смерти. Зціли помазанням цим раба твого (рабу твоїй) [ім’я] від тілесної і душевної немочі, якою він одержимий (вони одержима), і оживи його (її) благодаттю Христа твого, молитвами пресвятої Владичиці нашої Богородиці і приснодіви Марії, і всіх святих твоїх. Бо ти єси джерело оздоровлень, Боже наш, і тобі славу возсилаємо, з єдинородним твоїм Сином, і єдиносущним твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
JEŁEOPOMAZANNIA
“Strażdaje chto miż wamy? Chaj mołyt´sia. Radije chto? Chaj psałmy spiwaje. Nezdużaje chto miż wamy? Chaj prykłycze preswiteriw cerkownych i chaj wony molat´sia nad nym, pomazawszy joho jełejem w imja Hospodnie. Mołytwa wiry spase nedużoho, i Hospod´ joho pidijme; i jak win uczynyw hrichy, wony jomu prostiat´sia. Spowidajte, otże, odyn odnomu hrichy waszi i molit´sia odyn za odnoho, szczob wam wydużaty. Rewna mołytwa prawednyka maje wełyku syłu” (Jak. 5,1316).
Perebuwajuczy sered ludej za swoho zemśkoho żyttia, Isus zcilaw-ozdorowlaw chworych, nemicznych, nedużych. Siohodni Cerkwa prodowżuje zcilajuczu diju Spasytela, koły pomazuje wirujuczych-chworych oływoju u swiatij tajni jełeopomazannia. Oczewydno, ne kożna ludyna, szczo oderżuje ce tajinstwo, zcilajet´sia fizyczno, bo ostatocznoju cillu ludśkoho żyttia ne je zdorowja, ałe spasennia. Ta Swiatyj Duch słowamy apostoła Jakowa nas zapewniaje, szczo ludyna striczaje Hospoda u cim tajinstwi i, najważnisze, oderżuje wnutrisznie–duszewne zciłennia wid hrichiw, swidomych i neswidomych, z ciłoho żyttia. W jełeopomazanni swiaszczenyk pomazuje chrestoobrazno czastyny tiła, bo Chrystos opikujet´sia ciłoju naszoju istotoju. Za słowamy apostoła, nasze tiło – ce “chram Swiatoho Ducha” (1 Kr. 6,19). Czytannia apostoła i jewanhelija w ciomu czyni je ważływym zasobom dla skripłennia sył nedużoho, bo słowo boże – ce słowo spasennia. Tajna cia ne je tilky dla tych, szczo stojat´ na porozi smerty. Jełeopomazannia je dla wsich, szczo potrebujut´ bożoho błahosłowennia w poważnij neduzi i bażajut´ poworotu do zdorowja – duszi i tiła.
Mołytwa na oswiaczennia jełeja
Hospody, ty mylistiu i szczedrotamy twojimy zcilajesz rany dusz i tiłes naszych. Sam, Władyko, oswiaty jełej cej, szczob win buw dla tych, szczo pomazujut´sia nym, na zciłennia i na prypynennia wsiakoho terpinnia, skwerny płoti i ducha, i wsiakoho zła, szczob i w niomu prosławyłosia twoje preswiate imja, Otcia, i Syna, i Swiatoho Ducha, nyni i powsiakczas, i na wiky wikiw. Amiń.
Mołytwa pomazannia nedużoho
Otcze swiatyj, likariu dusz i tiłes, ty posław jedynorodnoho twoho Syna, Hospoda naszoho Isusa Chrysta, szczo zcilaje wsiaku neduhu i riatuje wid smerty. Zciły pomazanniam cym raba twoho (rabu twojij) [imja] wid tiłesnoji i duszewnoji nemoczi, jakoju win oderżymyj (wony oderżyma), i ożywy joho (jiji) błahodattiu Chrysta twoho, mołytwamy preswiatoji Władyczyci naszoji Bohorodyci i prysnodiwy Mariji, i wsich swiatych twojich. Bo ty jesy dżereło ozdorowłeń, Boże nasz, i tobi sławu wozsyłajemo, z jedynorodnym twojim Synom, i jedynosuszcznym twojim Duchom, nyni i powsiakczas, i na wiky wikiw. Amiń.
Brak komentarzy:
Prześlij komentarz