Celem ożywienia mego bloga będę w najbliższej przyszłości publikował zaczerpnięty ze starej wersji strony WWW polskiej wiceprowincji Zakonu Bazyliańskiego św. Jozafata tekst modlitewnika Pryjdite, pokłonimsia w 2 wersjach - alfabetem ukraińskim i w transkrypcji polskiej. Będę oczywiście zamieszczał ów modlitewnik częściami, zachowując podział stosowany na ww. stronie bazyliańskiej; podział ów zresztą jest najczęściej logicznie powiązany z wewnętrznymi podziałami samego modlitewnika na części, zawierające poszczególnej celebracje liturgiczne i paraliturgiczne, części zmienne etc.
Dzisiaj, na początek, wstęp autorstwa śp. Mirosława Jana kard. Lubacziwśkiego.
За благословенням блаженнішого патріярха
Мирослава Івана
СЛОВО ПАТРІЯРХА
«Моліться безперестанку, за все дякуйте.
Така бо воля Божа щодо вас у Христі Ісусі».
(1 Сл. 5,17)
Молитва – це духовна пожива кожної людини, християнина чи нехристиянина, бо молитвою підносимося до божих висот і лучимося з Богом, стаємо перед ним і кажемо йому все те, що в нашій душі радісне, чи що її болить, чи чогось вона потребує, чи за щось вона вдячна, чи прагне на мить бути понад землею.
Без молитви наша душа німа, холодна, а може бути й мертвою перед Богом, коли з ним, джерелом нашого життя-буття, не має вона зв'язку. Молитва – наша дорога до Бога. У молитві Бога шукаємо, і знаходимо, за словами нашого Господа: «Кожний, хто просить, одержує; хто шукає, находить; хто стукає, тому відчинять» (Мт. 7,8). Молитва – це наша поміч, наше світло, наше добро.
Є різні засоби для молитви, як і різні її способи. Одним із найпростіших засобів – це молитовник, в якому списані різні молитви пера великих мужів молитви, їх ми читаємо не тільки устами, а і думкою, і серцем, доповнюючи їх нашими переживаннями і почуваннями. Між ними є теж молитви, які співаємо чи говоримо спільно в християнській громаді – це молитви літургічні, молитви нашого освячення. Це зміст кожного молитовника і його користь є незмірна.
Дорогі Браття і Сестри! Видаємо ось такий молитовник для наших вірних з усіма потрібними для них молитвами, особливо ж з літургійними. Нехай стане він першою книжкою Вашої родини, Вашої громади і кожного з Вас. Не розставайтеся з ним ніколи і нехай не буде дня, зокрема святочного, щоб він не був у Ваших руках. Це принесе Вам, нашому Народові і нашій Церкві великі благодаті.
Пам’ятаймо великі слова святого отця нашого Івана Золотоустого, який знав ціну молитви: «Молитва є могутня зброя, невичерпний скарб, невичерпне багатство, джерело, мати безчисленних дібр».
Цими словами й думками благословлю на духовну путь цей молитовник і благаю нашого Господа, щоб цим молитовником він учив нас молитися, щоб він став помічником для українських душ в їхнім житті й мандрівці з ним, нашим Спасом, до його вічности.
Дано в Римі
у Сиропусну неділю,
дня 17 лютого 1991 року Божого.
Мирослав Іван Кардинал Любачівський
Za błahosłowenniam błażenniszoho patrijarcha
Myrosława Iwana
SŁOWO PATRIJARCHA
«Molit´sia bezperestanku, za wse diakujte.
Taka bo wola Boża szczodo was u Chrysti Isusi».
(1 Sł. 5,17)
Mołytwa – ce duchowna pożywa kożnoji ludyny, chrystyjanyna czy nechrystyjanyna, bo mołytwoju pidnosymosia do bożych wysot i łuczymosia z Bohom, stajemo pered nym i każemo jomu wse te, szczo w naszij duszi radisne, czy szczo jiji bołyt´, czy czohoś wona potrebuje, czy za szczoś wona wdiaczna, czy prahne na myt´ buty ponad zemłeju.
Bez mołytwy nasza dusza nima, chołodna, a może buty j mertwoju pered Bohom, koły z nym, dżerełom naszoho żyttia-buttia, ne maje wona zw\jazku. Mołytwa – nasza doroha do Boha. U mołytwi Boha szukajemo, i znachodymo, za słowamy naszoho Hospoda: «Kożnyj, chto prosyt´, oderżuje; chto szukaje, nachodyt´; chto stukaje, tomu widczyniat´» (Mt. 7,8). Mołytwa – ce nasza pomicz, nasze switło, nasze dobro.
Je rizni zasoby dla mołytwy, jak i rizni jiji sposoby. Odnym iz najprostiszych zasobiw – ce mołytownyk, w jakomu spysani rizni mołytwy pera wełykych mużiw mołytwy, jich my czytajemo ne tilky ustamy, a i dumkoju, i sercem, dopowniujuczy jich naszymy pereżywanniamy i poczuwanniamy. Miż nymy je też mołytwy, jaki spiwajemo czy howorymo spilno w chrystyjanśkij hromadi – ce mołytwy liturhiczni, mołytwy naszoho oswiaczennia. Ce zmist kożnoho mołytownyka i joho koryst´ je nezmirna.
Dorohi Brattia i Sestry! Wydajemo oś takyj mołytownyk dla naszych wirnych z usima potribnymy dla nych mołytwamy, osobływo ż z liturhijnymy. Nechaj stane win perszoju knyżkoju Waszoji rodyny, Waszoji hromady i kożnoho z Was. Ne rozstawajtesia z nym nikoły i nechaj ne bude dnia, zokrema swiatocznoho, szczob win ne buw u Waszych rukach. Ce prynese Wam, naszomu Narodowi i naszij Cerkwi wełyki błahodati.
Pamjatajmo wełyki słowa swiatoho otcia naszoho Iwana Zołotoustoho, jakyj znaw cinu mołytwy: «Mołytwa je mohutnia zbroja, newyczerpnyj skarb, newyczerpne bahatstwo, dżereło, maty bezczysłennych dibr».
Cymy słowamy j dumkamy błahosłowlu na duchownu put´ cej mołytownyk i błahaju naszoho Hospoda, szczob cym mołytownykom win uczyw nas mołytysia, szczob win staw pomicznykom dla ukrajinśkych dusz w jichnim żytti j mandriwci z nym, naszym Spasom, do joho wicznosty.
Dano w Rymi
u Syropusnu nedilu,
dnia 17 lutoho 1991 roku Bożoho.
Myrosław Iwan Kardynał Lubacziwśkyj
Brak komentarzy:
Prześlij komentarz